Сучасні гідронімічні студії в польському мовознавстві

Abstract

Анотація. Власні назви водних об’єктів належать до найдавніших топонімів, що містять низку архаїчних еле- ментів мови, які дозволяють схарактеризувати мовні зміни від найдавніших часів до сьогодення. Тому існує потреба з’ясувати семантико-мотиваційні, структурно-дериваційні, соціолінгвістичні, етнолінгвістичні та психолінгвістичні аспекти виникнення та функціонування польських гідронімів, на чому й зосередили увагу науковці, праці яких пред- ставлені у статті. Мета дослідження – схарактеризувати стан вивчення гідронімії в Польщі протягом 20-х років ХХІ ст. Для реалізації поставленої мети слід розв’язати такі завдання: проаналізувати сучасні праці польських ономастів на предмет гідронімічних досліджень; опрацювати лексикографічні та картографічні джерела; окреслити напрями й пер- спективи розвитку цієї галузі в польському мовознавстві. Якщо у ХХ ст. польські науковці зосередили увагу на назвах гідрооб’єктів, розташованих у басейнах Одри, Ві- сли, Щецинської, Вісленської та Поморської заток, а також частини басейнів Німана, Дністра, Дунаю й Ельби, то у ХХІ ст. основним об’єктом дослідження стали найменування водних об’єктів басейну річки Варти, про що свідчать нижчезгадані праці. Науковці уклали «Elektroniczny słownik hydronimów Polski», який пропонує максимальну інформа- цію про 40 тисяч гідронімів Польщі – річок, струмків, каналів, водоспадів, джерел, озер, лагун, природних та штучних ставків, боліт тощо (зокрема вказано місцезнаходження, параметри, варіанти найменування, їхні причини, етимологію, що дозволяє науковцям визначитися з наступними дослідженнями). Перспективними для польської ономастики вва- жаємо розвідки, присвячені мікрогідронімам, які поступово переходять у пасивний словник носіїв мови і виходять з ужитку, що й має спонукати до їхньої якнайшвидшої фіксації та аналізу. Ключові слова: ономастика, гідронімія, полоністика, басейн річки, водний об’єкт.

HYDRONYMIC STUDIES IN POLISH LINGUISTICS Abstract. The proper names of water bodies belong to the most ancient toponyms, which contain a number of archaic elements of language, which make it possible to characterize linguistic changes from ancient times to modern times. Therefore, there is a need to clarify semantic-motivational, structural-derivational, sociolinguistic, ethnolinguistic and psycholinguistic aspects of the emergence and functioning of Polish hydronyms. The purpose of this article is to characterize the state of study of hydronymy in Poland during the 20s of the 20th century. To achieve this goal, it is necessary to solve the following tasks: to analyze the modern works of Polish onomasts devoted to the study of hydronyms; to work out lexicographic and cartographic sources; to determine the directions and prospects for the development of this branch in Polish linguistics. Scientists, whose works are described in the article, focused on these aspects. In the 20th century, Polish scientists focused 440 Серія: Філологія Випуск 1 (45) on the names of hydro objects located in the Odra, Vistula, Szczecin, Wisła and Pomeranian Gulf basins, as well as parts of the Neman, Dniester, Danube and Elbe basins. In the 21st century the main object of the study was the names of water bodies in the Warta river basin; this is evidenced by the indicated works. Scientists have created the «Elektroniczny słownik hydronimów Polski», which offers maximum information about 40,000 Polish hydronyms – rivers, streams, canals, waterfalls, springs, lakes, lagoons, natural and artificial ponds, swamps, etc. (in particular, the location, parameters, variants of the name, their reasons, etymology are indicated here, which allows scientists to determine their subsequent research). Articles on hydronymy devoted to microhydronyms are considered promising for Polish onomastics. These onyms gradually pass into the passive vocabulary of native speakers and fell out of use, which should encourage their rapid fixation and analysis. Keywords: оnomastics, hydronymy, polonistics, river basin, water body.