Творчість Лесі Українки в літературознавчому дискурсі ХХІ століття

Abstract

Анотація. У статті досліджено літературознавчу рецепцію творчості Лесі Українки у працях сучасних учених. Зазначено, що студії із вивчення доробку письменниці започатковані ще за її життя (І. Франко, М. Євшан та ін.), по- тім вони продовжилися у працях дослідників 20-30-х рр. ХХ століття (М. Зерова, М. Драй-Хмари, П. Филиповича, Б. Якубський тощо). Наголошено, що наступний етап осмислення доробку письменниці йшов двома векторами: в межах канонів радянського літературознавства та в руслі здобутків еміграційної науки (Ю. Бойко, Є. Маланюк, П. Одарченко, Ю. Шерех та ін.). Часи незалежності стали якісно новим етапом у дослідженні творчості Лесі Українки. Нові методологічні підходи, апробовані вченими 90-х рр. ХХ ст. – 2000-х рр, дозволили розширити інтерпретаційну парадигму доробку пись- менниці. На базі досліджень, закладених незаангажованою критикою, формується й сучасне лесеукраїнкознавство. Продовжуючи трактування попередників, вчені ХХІ століття розгортають науковий дискурс у різних методологічних площинах, що забезпечує поліваріативне прочитання спадщини Лесі Українки. Методологічний плюралізм в оцін- ці творчих досягнень авторки «Лісової пісні» включає застосування методик психобіографізму (Л. Мірошниченко), текстології (Г. Гаджилова), психоаналізу (Н. Зборовська), архетипно-міфологічної критики (Л. Скупейко), фемінізму (В. Агеєва), структурно-семіотичної школи (Г. Левченко, С. Кочерга), екзистенціалізму та ін. Новим кроком в освоєнні творчого світу Лесі Українки стали праці О. Забужко, яка застосувала до аналітики художньої спадщини письменниці міждисциплінарний підхід. Монографія дослідниці «Notre Dame d Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» (2007) – це фундаментальна історико-культурна праця, інтердисциплінарне дослідження, яке викликало різні реакції і сформувало поле для широкого обговорення ролі і місця Лесі Українки в національній духовності. Важливим напрямом розвитку сучасних лесеукраїнкознавчих студій є оновлення біографічного канону, опрацю- вання архівних матеріалів, листування письменниці. За принципом родинної ієрархії та із застосуванням сучасного інстурментарію вибудовує свої дослідження Т. Скрипка, вчена із США (УВАН). Цикл матеріалів про рід Драгомано- вих-Косачів є надзвичайно цінним джерелом для осягнення феномену Лесі Українки. Значним досягненням сучасного лесеукраїнкознавства стало видання творів Лесі Українки в 14 томах до 150-річчя від дня її народження. Це колективна праця вчених, які виконали велику роботу із осучаснення академічного зібрання тек- стів письменниці. Нове видання творів письменниці є зразком скрупульозного наукового студіювання доробку авторки. У цілому констатуємо позитивну динаміку в розробці лесеукраїнкознавчого дискурсу, методологічне розмаїт- тя в оцінці мистецького доробку цієї самобутньої авторки, людини із потужним культурницьким та громадянським мисленням. Ключові слова: Леся Українка, науковий дискурс, інтерпретація, наукова біографія, методологічний плюралізм, повне видання творів, академізм, сучасний формат.

Abstract. The article considered the literary studies reception of the works of Lesia Ukrainka in the works of modern scientists. It is noted that studios for the study of the writer’s heritage were started during her lifetime (I. Franko, M. Yevshan, etc.), then they continued in the works of researchers of the 20-30s. of the 20th century (M. Zerov, M. Drai-Khmara, P. Fylypovych, B. Yakubskyi, etc.). It is emphasized that the next stage of comprehension of the writer’s heritage was in two vectors: within the canons of Soviet literary studies and in line with the achievements of emigration science (Yu. Boiko, Ye. Malaniuk, P. Odarchenko, Yu. Sherekh, etc.). The time of independence became a qualitatively new stage in the study of Lesia Ukrainka’s works. New methodological approaches tested by scientists of the 90s. of the 20th century – 2000s, allowed to expand the interpretive paradigm of the writer’s heritage. On the basis of research based on unbiased criticism, modern literary studies studios is being formed. Continuing the interpretation of their predecessors, scientists of the 21st century develop scientific discourse in various methodological planes, provides a multivariate reading of the heritage of Lesia Ukrainka. Methodological pluralism in the assessment of the creative achievements of the author of «Forest Song» («Lisova pisnia») includes the use of methods of psychobiography (L. Miroshnychenko), textology (H. Hadzhylova), psychoanalysis (N. Zborovska), archetypal-mythological criticism (L. Skupeiko), feminism (V. Aheieva), structural-semiotic school (H. Levchenko, S. Kocherha), existentialism, etc. A new step in the comprehension of the creative world of Lesia Ukrainka was the works of O. Zabuzhko, who applied an interdisciplinary approach to the analytics of the writer’s artistic heritage. Researcher’s monograph «Notre Damed’ Ukraine: Ukrainka in the conflict of mythologies» (2007) – it is fundamental historical and cultural work, interdisciplinary research, which provoked various reactions and formed a field for a wide discussion of the role and place of Lesia Ukrainka in national spirituality. An important direction in the development of modern literary studies studios is the updating of the biographical canon, the processing of archival materials, and the correspondence of the writer. According to the principle of family hierarchy and using modern tools, builds her studies T. Skrypka, a scientist from the USA (UVAN). The series of materials about the Drahomanov-Kosach family is an extremely valuable source for understanding the phenomenon of Lesia Ukrainka. A significant achievement of modern literary studies studios was the publication of the works of Lesia Ukrainka in 14 volumes to the 150th anniversary of her birth. This is a collective work of scientists, who did a great job of modernizing the academic collection of the writer’s texts. The new edition of the writer’s works is an example of a meticulous scientific study of the author’s heritage. In general, we note the positive dynamics in the development of literary studies discourse, the methodological diversity in assessing the artistic heritage of this original author, a person with a powerful cultural and civic thinking. Keywords: Lesia Ukrainka, scientific discourse, interpretation, scientific biography, methodological pluralism, full edition of works, academism, modern format.