Особливості реалізації принципу справедливості під час виконання судових рішень

Abstract

Справедливе судове рішення – мета правосуддя. Сенс правосуддя досягається лише тоді, коли рішення суду виконане. В протилежному випадку судове рішення залишається лише аркушем паперу. Виконання судових рішень – завершальна стадія судового процесу, яка має своїм призначенням реалізацію судового рішення в життя. Тобто, при виконанні судового рішення принцип справедливості реалізовується на практиці. На органи державної виконавчої служби покладено обов’язки виконувати судові рішення. У відповідності до Конституції України держава повинна забезпечити виконання судового рішення. Крім прийняття акту правосуддя суди повинні здійснювати відповідний судовий контроль за його виконанням. Автор звертає увагу і на те, що часто на практиці існує і «формальне» виконання, оскільки виконавчі провадження закриваються з тих чи інших підстав, а фактичного виконання рішення суду нема. Європейський суд з прав людини виділяє інше проблемне питання в Україні – тривале невиконання рішень національних судів. Проаналізувавши роботу державної виконавчої служби, автор прийшов до висновку, що ситуація є доволі складною. В порівнянні з європейськими державами показник виконання є низьким. У зв’язку з правовим нігілізмом громадян України виконувати судові рішення в нашій державі доволі складно. Оскільки виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд, то автор узагальнив досвід, пропозиції державних виконавців та аналізує відповідні проблеми. Серед них виділяє такі як низька заробітна плата працівників державної виконавчої служби, відсутність належної безпеки для державних виконавців при виконанні судових рішень, необхідність збільшення штату в органах державної виконавчої служби. Пропонує розширити права державних виконавців та вживати активні заходи для подолання корупції в судах. Великою проблемою на практиці є і неналежна співпраця банків, поліції, інших органів з державною виконавчою службою, що значно ускладнює роботу державних виконавців та гальмує виконання рішень судів. Тому автор узагальнив пропозиції державних виконавців та викладає їх у пропонованій статті. У зв’язку з прагненням України стати повноправним членом Європейського Союзу наголошується на необхідності вивчення досвіду провідних держав-членів з метою імплементації його у вітчизняне законодавство.