L’ambiguïte du concept “Femme” dans les langues Française et Ukrainienne

Abstract

Cet article traite de l’ambiguïté du concept FEMME dans les langues française et ukrainienne. La recherche examine la communauté linguistique et culturelle nationale francophone, analyse le concept de FEMME et identifie son expression symbolique dans la langue et la culture françaises en général sur l’exemple des parémies. L’article se concentre sur des unités d’évaluation similaires et opposées de deux images linguistiques du monde. Dans le contexte du développement dynamique des parémies linguistiques restent une constante historique, ayant des propriétés telles que l’intemporalité, la stabilité, l’imagerie, la généralisation, le reflet de la mentalité. Afin de comprendre la signification de la parémie, il est parfois nécessaire de résoudre une sorte de rébus verbal, basé sur une compréhension de la philosophie et de la pensée de la culture ou de la nation étudiée. Au cours de l’analyse comparative des parémies, seule la traduction littérale des parémies a été utilisée pour identifier leur forme interne et déterminer des caractéristiques sémantiques similaires et différentes inhérentes aux unités linguistiques dans les langues comparées. Dans une analyse comparative des proverbes et des dictons contenant les lexèmes FEMME et ЖІНКА, il a été constaté que dans la parémiologie ukrainienne et française il y a une couche de parémies clairement distinguée, qui représentent non seulement une attitude dédaigneuse envers une femme, mais aussi la glorifient . Pour les français, une femme est une créature forte qui a à la fois la force physique et l’endurance. Lors de l’analyse de la mise en oeuvre du concept FEMME on a trouvé beaucoup de points communs, en particulier en ce qui concerne l’amour. Les différences concernent les caractéristiques des femmes. Le matériel parémiologique nous a permis d’identifier un certain nombre de stéréotypes métaphoriques spécifiques aux langues française et ukrainienne, ainsi que les stéréotypes communs et individuels qui caractérisent les femmes dans différentes images linguistiques du monde.

У статті розглядається неоднозначність поняття «ЖІНКА\ FEMME-EPOUSE» у французькій та українській мовах. В науковій доробці розглянуто національне франкомовне лінгво-культурне співтовариство, проаналізовано лінгвістичне та культурне поняття «ЖІНКА \ FEMME» і виявлено його символічне вираження у французькій мові і культурі в цілому на прикладі паремії. У центрі уваги статті знаходяться схожі і протилежні одиниці оцінки двох мовних картин світу. Ґрунтуючись на динамічному розвитку мови, паремії залишаються історичною константою, володіючи такими властивостями, як позачасовість, стабільність, образність, спільність, відображення ментальності. Щоб зрозуміти значення паремії, іноді доводиться розгадувати словесну головоломку, засновану на розумінні філософії і мислення досліджуваної культури або національності. При порівняльному аналізі паремій використовувався тільки дослівний переклад шляхом виявлення їх внутрішньої форми і виявлення подібних і різних семантичних особливостей, властивих мовним одиницям обраних мов. Порівнюючи аналіз прислів’їв і приказок, що містять лексеми FEMME та ЖІНКА / ДРУЖИНА, було виявлено, що як в українській, так і у французькій паремиології існує чіткий шар паремій, що репрезентує не тільки зневажливе ставлення до жінки, але й вихваляють її. Обидва народи, підкреслюючи жіночу красу, хитрість, приписують жінкам образ диявола. Для французів жінка – сильна істота, що володіє як фізичною силою, так і витримкою. У чоловіків і жінок завжди найсильніше почуття – любов. В ході аналізу реалізації концепту «ЖІНКА \ FEMME» на матеріалах французьких і українських прислів’їв виявляється багато спільного, зокрема, у ставленні до любові. Відмінності стосуються характеристик жінок. Вивчений нами пареміологічний матеріал дозволив виявити ряд метафоричних стереотипів, характерних для французької та української мов, а також те спільне та індивідуальне, що характеризує жінку в різних мовних картинах світу.

This article considers the ambiguity of the WOMAN concept in French and Ukrainian. The research investigated the national French-speaking linguistic and cultural community, analyzes the linguistic and cultural concept of WOMAN \ FEMME and identifies its symbolic growth in the French language and culture in general on the example of paremia. In the center of the articles in attention are similar and opposite evaluation units of two linguistic pictures of the world. Based on the dynamic development of language, paremias remain a historical constant activity, managing such power structures as timelessness, stability, imagery, generality, reflection of mentality. In order to understand the meaning of paremia, one sometimes has to expand one’s native verbal puzzle based on an understanding of the philosophy and thinking of the culture or nationality under study. In the comparative analysis of paremias, only literal translation was used by identifying their internal form and identifying similar and different semantic features inherent in language units in selected languages. Comparing the analysis of proverbs and sayings that create the tokens FEMME and WOMAN / WIFE, it was found that in both Ukrainian and French paremiology there is a clear layer of paremias, which represents not only the least attitude towards women, but he praises it. Both nations, emphasizing female beauty, cunning, attribute to women the image of the devil. For the French, a woman is a strong creature who has both physical strength and endurance. Men and women always have the strongest feeling – love. In the course of the analysis of the realization of the concept WOMAN \ FEMME on the materials of French and Ukrainian adverbs many commonalities are revealed, in particular, in those created for love. The differences relate to the characteristics of women. The material we studied allowed us to identify a number of metaphorical stereotypes characteristic of the French and Ukrainian languages, as well as communities and individuals that point to life in different linguistic pictures of the world.