Держава і протестантські церкви в Угорщині у 1948 – 1989 рр.

Abstract

Мета статті – характеристика діяльності найбільших та найвпливовіших протестантантських церков в Угорщині: реформатської (кальвіністської) та лютеранської (євангелістської). Разом з католицькою конфесією ці релігійні напрямки належать до складу так званих історичних церков Угорщини. За хронологічні рамки взято 1948 р. – рік стрімкого наступу комуністичного режиму на політичну, економічну, просвітницьку діяльність реформатської та лютеранської церков та підписання з ними компромісної угоди про співпрацю – і 1989 р. – час ліквідації Державного управління у справах церков, суспільно-політичної трансформації в Угорщині. На основі угорської історіографії проаналізовано відносини між протестантськими церквами та державою у 1948 – 1956 рр. та в період правління Яноша Кадара (1956 – 1988 рр.). Саме Янош Кадар, лідер «м’якої диктатури», зумів перетворити Угорську Народну Республіку на «найвеселіший барак у соціалістичному таборі». Підґрунтям успішної політики угорської влади після революційних подій 1956 р. було досягнення суспільної злагоди, у тому числі через велику терпимість та гнучкість в релігійній сфері. У статті відзначено, що представники реформатської та лютеранської церков не брали активної участі у підготовці подій 1956 р., проте душпастирі та паства підтримали революцію. Наголошується, що саме впродовж 50-х років ХХ ст. були врегульовані відносини насамперед з протестантськими конфесіями; владі вдалося перетворити частину кліру у своїх союзників. На основі аналізу наукової літератури встановлено, що компромісними були відносини і в 60 – 70-х роках ХХ ст., оскільки керівництво реформатської та лютеранської церков допомагало владі проводити політику народного фронту у боротьбі за соціалізм. Завдяки цьому нікого не переслідували через релігійні погляди. У 1980-х роках поступово послабився вплив держави на історичні церкви, також розпочалися процеси, що призвели до суспільно-політичної трансформації наприкінці 80-х років, у результаті чого церкви в Угорщині здобули повну свободу. Ключові слова: протестантизм, реформатська церква, лютеранська церква, Угорщина, духовентство, революція, Державне управління у справах церков.

The purpose of the article is to characterize the activities of the largest and most influential Protestant churches in Hungary: Reformed (Calvinist) and Lutheran (Evangelical). These religious denominations along with the Catholic denomination belong to the so-called historical churches of Hungary. The chronological framework is the following: 1948 – the year of the communist regime’s rapid attack on the political, economic, educational activities of the Reformed and Lutheran churches and the signing of a compromise cooperation agreement with them, which lasted until 1990. 1989 – the liquidation of the State Administration for Churches, socio-political transformation in Hungary, which resulted in gaining absolute freedom. Based on Hungarian historiography, the relations between the Protestant churches and the state during the reign of Janos Kadar (1956 – 1988), called by Hungarian researchers the Kadar era, and are analyzed. It was Janos Kadar, the leader of the “soft dictatorship”, who managed to turn the Hungarian People’s Republic into “the funniest barracks in the socialist camp”. The background for the successful policy of the Hungarian government after the revolutionary events of 1956 was the achievement of social harmony, including through great tolerance and flexibility in the religious sphere. The article notes that representatives of the Reformed and Lutheran churches did not take an active part in the preparations for the events of 1956, but pastors and congregations supported the revolution. It is stressed that the relations with the Protestant denominations were settled specifically during the 50s of the twentieth century; the authorities managed to turn part of the clergy into their allies. Based on the analysis of the scientific literature, it is identified that relations were compromise in the 60s and 70s of the twentieth century, as the leadership of the Reformed and Lutheran churches helped the government to pursue the policy of the Popular Front in the struggle for socialism. Owing to it, no one was persecuted for their religious beliefs. In the 1980s, the state’s influence on historical churches gradually weakened, and processes leading to socio-political transformation in the late 1980s started, and as a result, churches in Hungary gained absolute freedom. Keywords: Protestantism, Reformed Church, Lutheran Church, Hungary, clergy, revolution, State Administration for Churches.