Політико-партійна репрезентація угорської етнічної громади Закарпаття за результатами місцевих виборів 2020 року

Abstract

У статті проаналізовано актуальну проблематику політико-партійної репрезентації угорської етнічної громади в органах місцевого самоврядування в контексті електорального циклу 2020 року. Відзначено, що загалом за результатами виборів до органів місцевого самоврядування «КМКС» Партія угорців України делегувала 130 своїх представників, а Демократична партія угорців України – 23 депутати. Автор розмежовує представництво угорської етнічної громади (етнічне представництво) загалом від політичного представництва названих партій. Значна час- тина угорськомовних кандидатів на рівні сільських громад балотувалися як самовисуванці. Констатовано, що до Закарпатської обласної ради за список «КМКС» Партії угорців України проголосували 39 049 виборців, що порівняно з 2015 роком є меншим на майже 2,5 тис. (41 517 чол.). Поряд із цим у відсотковому відношенні цей показник збільшився із 9,5% до 11,5%. Водночас представництво 8-ми депутатів в обласній раді (12,5%) залишилося стабільним і віддзеркалює репрезентацію угорців в етнонаціональній структурі Закарпатської області. Електоральні успіхи «КМКС» Партії угорців України тлі депопуляції, масової трудової еміграції та невисо- кої явки виборців варто пов’язувати з політикою «м’якої сили» з боку Угорщини, розширенням політичної реклами в україномовному інформаційному просторі Закарпаття. У результаті адміністративної реформи, що призвела до укрупнення районів, де компактно проживає угорська етнічна громада, представники угорського політикуму мають у процентному відношенні значно урізане представництво, ніж за результатами виборів 2015 року. Утратою для угорського політикуму Закарпаття є відсутність політико-партійного представництва в міських радах Ужгорода та Хуста. На рівні селищних рад найбільш успішним є результат у Вилоцькій територіальній громаді, де обидві партії угорців представляють більшість (57,69%). Водночас в інших селищних радах політико-партійне представництво угорців є незначним. Водночас відсутність політико-партійної репрезентації компенсується представництвом депу- татів-етнофорів угорської ідентичності, яке на рівні громади узгоджується з корпоративними інтересами. Також відносно меншим є представництво угорських політичних сил на рівні сільських рад. Політико-партійна більшість «КМКС» Партії угорців України представлена в Пийтерфолвівській (65,38%) і Сюртівській (54,55%) сільських радах, які й стали об’єктом антиугорської інформаційної кампанії в листопаді та грудні 2020 року. Своєрідним є доміну- вання угорського етнічного представництва в складі Великобийганської сільської ради. Значним є представництво «КМКС» Партії угорців України у Великодобронській сільській раді (36,84%). Оптимальним із точки зору біетнічного (українсько-угорського) складу об’єднаних територіальних громад Мукачівщини й Ужгородщини є представництво «КМКС» Партії угорців України на рівні Горондівської (13,64%), Великолучківської (11,54%) і Холмківської (11,54%) сільських радах. Робиться висновок, що негатив у міждержавних відносинах України й Угорщини відобразився на виборчій кам- панії 2020 року. Дії правоохоронних органів і провокації в інформаційному середовищі спричинили негативний імідж угорському політикуму Закарпаття. Відтак на цьому етапі вже фактично «перезрілою» є нагальність вироблення чіт- ких нормативно-правових стандартів політичного представництва етнічних громад у поліетнічних регіонах України, зокрема в Закарпатській області, де угорська етнічна громада є корінною, автохтонною етнічною групою. Ключові слова: угорці Закарпаття, «КМКС» Партія угорців України, Демократична партія угорців України, Закарпатська обласна рада, районна рада, міська рада, селищна рада, сільська рада, місцеві вибори.

The article analyzes the current issues of political party representation of the Hungarian ethnic community in local governments in the context of election cycle 2020. It is noted, that according to the results of local self-government elections the «KMKSZ» Party of Hungarians in Ukraine has delegated 130 of representatives and the Democratic Party of Hungarians in Ukraine – 23 of deputies as well. The author distinguishes the representation of Hungarian ethnic community (ethnic representation) in general from the political representation of these parties. Besides of the Hungarian parties many Hungarian-speaking candidates at the rural level as self-nominated candidates were running. It was stated that 39 049 of voters have casted their votes for the «KMKSZ» Party of Hungarians in Ukraine list (the Zakarpattia Oblast Regional Council), which is almost 2 500 less than in 2015 (41 517 of voters). At the same time, in percentage terms, this indicator increased from 9.5% to 11.5%. On the other hand the representation of 8 deputies in the Regional council (12.5%) stable remained and corresponds the representation of the Hungarians in ethno-national structure of Transcarpathian region. The electoral success of «KMKSZ» Party of Hungarians in Ukraine against the background of depopulation, mass labor emigration and low voter turnout should be associated with the policy of the Hungarian state «soft power» policy, the expansion of political advertising in the Ukrainian-language information space of Transcarpathia. As a result of the administrative reform, which has led to the consolidation of areas where the Hungarian ethnic community lives compactly, Hungarian politicians have a significantly lower percentage of representation than in the 2015 elections. The loss for the Hungarian politicum of Transcarpathia also is the lack of their political party representation in the Uzhhorod and Khust City Councils. At the level of village councils, the most successful result is in the Vylok/Tiszaújlak territorial community, where both parties of Hungarians represent the majority (57.69%). At the same time, in other village councils, the political party representation of Hungarians is insignificant. The lack of political party representation is compensated by the representation of ethnophore deputies with Hungarian identity, which at the community level is consistent with corporate interests. The representation of Hungarian political forces at the level of Village Councils is also relatively smaller. The political party majority of the «KMKSZ» Party of Hungarians in Ukraine is represented in the Pyjterfolvo/ Tiszapéterfalva (65.38%) and Szjurte/Szürte (54.55%) Village Councils, which became the object of the anti-Hungarian information campaign in November and December 2020. The Hungarian ethnic dominance in the Velyka Byjgan'/ Nagybégány Village Council has its own feature. The representation of the «KMKSZ» Party of Hungarians in Ukraine in the Velyka Dobron'/Nagydobrony Village Council is significant (36.84%). From the point of view of the bi-ethnic (Ukrainian-Hungarian) composition of the amalgamated territorial communities of Mukachevo and Uzhhorod regions, the representation of «KMKSZ» Party of Hungarians in Ukraine at the level of Goronda/Gorond (13.64%), Velyky Luchky/ Nagylucska (11.54%) and Kholmok/Kincseshomok (11.54%) Village Councils is optimal. It is concluded that negatives in the interstate relations between Ukraine and Hungary was reflected on the election campaign 2020. The actions of law enforcement agencies and provocations in the information space a negative image of the Hungarian politicians of Transcarpathia were caused. Thus, at this stage the urgency of developing clear legal standards for the political representation of ethnic communities in polyethnic regions of Ukraine, in particular in the Transcarpathian region, where the Hungarian ethnic community is an indigenous ethnic group, is actually «delayed». Key words: Hungarians of Transcarpathia, «KMKSZ» Party of Hungarians in Ukraine, Democratic Party of Hungarians in Ukraine, Zakarpattia Oblast Regional Council, District Council, City Council, Urban-type settlement Council, Village Council, local elections.