Партійна система Словаччини: проблеми функціонування та тенденції розвитку на сучасному етапі

Abstract

У статті охарактеризовані особливості розвитку партійної системи Словацької Республіки у контексті парла- ментських електоральних циклів 2016–2020 рр. Акцентовано на причинах інституціалізації антисистемної політики у країнах Європейського Союзу, носіями якої є зазвичай популістські партії. Підкреслено, що практично повсюдно в ході виборів останніх років у країнах Європейського Союзу слабшають позиції системного партійно-політичного істеблішменту і посилюється роль тих партій, які прийнято характеризувати як популістські. Виокремлено й охарактеризовано основні періоди розвитку партійної системи Словацької Республіки та резуль- тати виборів до Національної Ради у 2010–2020 рр. Досліджено зміну структурного ядра партійної системи Словаччини за результатами парламентських виборів 2016 р. За результатами виборів до Національної ради Словацької Республіки у 2016 р. істотно змінився формат партійної системи (із 6 до 8 політичних партій): партійна система залишилася без домінуючої партії, якою до цього була партія «Напрям – Соціальна демократія», і набрала обрисів двоблокової системи. Показано конфігурацію й основні тенденції розвитку партійної системи Словаччини за результатами парла- ментських виборів 2020 р. Результати парламентських виборів 2020 р. показали, що партійна система Словаччини у континуумі між мейнстрімом і популізмом суттєво наблизилася до популізму. Вказано на основні причини підйому популізму у Словаччині: денаціоналізацію політики та збільшення значення глобальних управлінських структур на рівні Європи та світу; медіатизацію політики; низький рівень інституціалізації політичних партій і партійної системи загалом. Ключові слова: Словацька Республіка, Національна рада Словацької Республіки, мейнстрім, популізм, партійна система, парламентські вибори.

The article describes peculiarities of development of the party system of the Slovak Republic in the context of parliamentary electoral cycles of 2016–2020. The author focuses on the reasons for the institutionalisation of antisystem policy in the EU countries, which are usually carried out by populist parties. It is emphasized that the positions of the systemic party-political establishment are weakening almost everywhere during the elections of recent years in the EU countries and, accordingly, the role of those parties that are generally characterized as populist is growing. The main periods of development of the party system of the Slovak Republic and the results of the elections to the National Council in 2010–2020 were singled out and characterized. As a result of the 2016 parliamentary elections, the change of the “structural core” of Slovakia’s party system has been studied. According to the results of the elections to National Council of the Slovak Republic in 2016, the format of the party system has changed significantly (from 6 to 8 political parties): the party system left without a dominant party, which was previously the party “Direction – Social Democracy”, and took the shape of a two-bloc system. The configuration and main development trends of the Slovak party system according to the results of the 2020 parliamentary elections are shown. The results of the 2020 parliamentary elections demonstrate that the Slovak party system in the continuum between mainstream and populism comes closer to the populist. The main reasons for the rise of populism in Slovakia are indicated: denationalization of politics and increasing the importance of global governance structures at European and world levels; mediatization of politics; low level of institutionalisation of political parties and the party system as a whole. Key words: Slovak Republic, National Council of the Slovak Republic, mainstream, populism, party system, parliamentary elections.