Освітній імператив формування соціальної безпеки у сучасних умовах

Abstract

Стаття присвячена питанню досягнення оптимального стану соціальної безпеки як одного з найважливіших складників національної безпеки у сучасних умовах, зокрема, у контексті реалізації освітнього імперативу, що знаходить вираження у пріоритетному розвитку освіти. Соціальна безпека також є складником сталого розвитку, що характеризує потенційний стан збалансованого життєвого простору, сприяючи збереженню наявної структури та враховуючи при цьому вплив різноманітних чинників. Наголошується, що серед зазначених чинників важливе місце посідає розвиток освіти, активізація освітнього імперативу, який має спрямування на формування людського капіталу. Останнє є функціональним призначенням як освіти, так і інших соціальних галузей, які безпосередньо забезпечують життєдіяльність людини. Зазначене зумов- лює огляд у статті питань фінансування названих галузей, без чого неможлива їхня ефективна діяльність. Подається бачення основних складників людського капіталу, серед яких зокрема висвітлюються ті, що стосу- ються рівня споживання продуктів харчування. Щодо ролі освіти у створенні людського капіталу, то привертається увага до інноваційного аспекту, який нині є особливо актуальним. У контексті соціальної безпеки зазначається, що впровадження інновацій супроводжується різноманітними ризиками. Так, на стадії розробки є ризики несприйняття певної інновації споживачами, а на стадії впровадження наявний ризик того, що конкуренти можуть запропонувати більш якісну, більш продуктивну інновацію. Це зумовлює необхідність врахування у разі розробки інновацій діючих у кожній галузі соціальної сфери норм і державних стан- дартів, у тому числі освітніх, які стосуються підготовки фахівця. Розкривається сутність інтелектуального ресурсу людини та його складників, що є підґрунтям для підготовки кадрів. У цьому зв’язку висвітлюється нова парадигма соціальної безпеки, яка значною мірою формується під впливом інтернет-ресурсів, що особливо широко й активно використовуються в освітній діяльності. Також підкрес- люється, що інструментами досягнення соціальної безпеки служать державні стратегії розвитку, політика щодо залучення інвестиційних ресурсів. Наприкінці формулюються висновки, серед яких один з найбільш важливих полягає у тому, що держава має гарантувати зростання інтелектуального потенціалу країни як важливого чинника забезпечення соціальної безпеки шляхом чіткого визначення точок зростання економіки, здійснюючи спрямування інтелектуальних та матеріальних ресурсів у найперспективніші галузі, які становлять соціально-економічний комплекс країни. Ключові слова: соціальна сфера, соціальна безпека, соціальні ресурси, факторний аналіз, кадровий потенціал, освітня діяльність.

The article is devoted to the issue of achieving the optimal state of social safety as one of the most important components of national security in modern conditions, in particular, in the context of the implementation of the educational imperative, which is reflected in the priority development of education. Social safety is also a component of sustainable development, which characterizes the potential state of a balanced living space, contributing to the preservation of the existing structure and taking into account the impact of various factors. It is emphasized that among these factors an important place is occupied by the development of education, the intensification of the educational imperative, which is aimed at the formation of human capital. The latter is the functional purpose of both education and other social sectors that directly support human life. This leads to a review in the article on the financing of these industries, without which their effective operation is impossible. A vision of the main components of human capital is presented, among which those related to the level of food consumption are highlighted. Regarding the role of education in the creation of human capital, attention is drawn to the innovative aspect, which is especially relevant today. In the context of social safety, it is noted that the introduction of innovations is accompanied by a variety of risks. Thus, at the development stage there are risks not of perceiving a certain innovation by consumers, but at the implementation stage there is a risk that competitors may offer better, more productive innovation. This necessitates the need to take into account when developing innovations in each area of the social sphere norms and state standards, including educational, relating to training. The essence of the intellectual resource of man and its components is revealed, which is the basis for training. In this regard, a new paradigm of social safety is highlighted, which is largely formed under the influence of Internet resources, which are especially widely and actively used in educational activities. It is also emphasized that the tools for achieving social safety are state development strategies, policies to attract investment resources. Finally, conclusions were made, one of the most important of which is that the state should ensure the growth of the country’s intellectual potential as an important factor in social safety; while clearly defining the points of economic growth for the direction of intellectual and material resources in the most promising areas of socio-economic complex of the country. Key words: social sphere, social safety, social resources, factor analysis, staff potential, educational activity.