Підстави і принципи запровадження кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення

Abstract

Досліджуються підстави і принципи запровадження кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення (ст. 382 КК України), а також проблематика трансформації ч. 1 ст. 382 КК України в кримінальний проступок проти правосуддя. Зазначається, що ідея запровадження в національне кримінальне законодавство кримінального проступку зумовлює визнання проступком самостійного виду правопорушення, проміжного між злочинами невеликої тяжкості й адміністративними правопорушеннями. У зв’язку із цим наголошується, що таким проступком радше визнавати лише невиконання судового рішення, вчиненого через необережність.

Исследуются основания и принципы установления уголовной ответственности за неисполнение судебного решения (ст. 382 УК Украины), а также проблематика трансформации ч. 1 ст. 382 УК Украины в уголовный проступок против правосудия. Отмечается, что идея внедрения в национальное уголовное законодательство уголовного проступка предопределяет признание проступком самостоятельного вида правонарушения, промежуточного между преступлениями небольшой тяжести и административными правонарушениями. В этой связи отмечается, что таким проступком следует признавать лишь неисполнение судебного решения, совершенного по неосторожности.

The grounds and principles of setting up criminal responsibility for not fulfilling court decision (article 382 of Criminal Code of Ukraine) and a problem of its transformation in criminal misdemeanor against justice (part 1, article 382 of criminal Code of Ukraine) are being investigated. It is mentioned that the idea of putting misdemeanor in the national criminal legislation of criminal redetermines confession of the independent type of the offence, the intermediate between minor crimes and administrative crimes. In this connection, it is marked that rather to acknowledge non-fulfillment of court decision misdemeanor as carelessness.