Генезис нормативності кримінального права

Abstract

У статті послідовно розглядається комплекс питань, пов’язаних із тлумаченням терміну «джерело кримінального права», його співвідношенням із поняттям форми кримінального права, а також зародженням, становленням та розвитком соціальної нормативності, правової нормативності та нормативності кримінального права. Стверджується, що джерела кримінального права доречно розглядати в широкому й вузькому значеннях. Джерела кримінального права в широкому сенсі – це комплекс факторів, які впливають на його становлення та розвиток (субстрат, або основа криміналізації). Джерела кримінального права у вузькому значенні (форми кримінального права) – це способи юридичної фіксації норм кримінального права. Аргументується, що історично першою формою прояву соціальної нормативності було табуювання. Право – універсальний соціальний нормативний регулятор (нормативна основа соціального життя), потреба в якому носить історично зумовлений характер (випливає не з велінь держави, а з потреб суспільства в упорядкуванні; держава виступає лише гарантом дотримання нормативних вимог), знаходиться в прямій залежності від рівня розвитку суспільства (чим більш розвиненим є суспільство, тим більш значущим є нормативне правове регулювання в ньому). Акцентується увага на тому, що кримінальне право – одна з найбільш стародавніх в історії людства галузей права, котра виникла і розвивалася як соціально-правовий нормативний захід, спрямований на охорону та захист базових цінностей для особи, суспільства і держави. Будучи прототипом табуювання, нормативність кримінального права має тісні генетичні взаємозв’язки з іншими соціальними нормосистемами (перш за все релігією та моралю), які становлять її фундамент.

В статье последовательно рассматривается комплекс вопросов, связанных с толкованием термина «источники уголовного права», его соотношением с понятием формы уголовного права, а также зарождением, становлением и развитием социальной нормативности, правовой нормативности и нормативности уголовного права. Утверждается, что источники уголовного права уместно рассматривать в широком и узком значениях. Источники уголовного права в широком смысле – это комплекс факторов, которые влияют на его становление и развитие (субстрат, или основа криминализации). Источники уголовного права в узком смысле (формы уголовного права) – это способы юридической фиксации норм уголовного права. Аргументируется, что исторически первой формой проявления социальной нормативности было табуирование. Право – универсальный социальный нормативный регулятор (нормативная основа социальной жизни), потребность в котором носит исторически обусловленный характер (вытекает не из велений государства, а из потребностей общества в упорядочении; государство выступает лишь гарантом соблюдения нормативных требований), который находится в прямой зависимости от уровня развития общества (чем более развитым является общество, тем более значимым является нормативное правовое регулирование в нем). Акцентируется внимание на том, что уголовное право – одна из наиболее древних в истории человечества отраслей права, которая возникла и развивалась как социально-правовая нормативная мера, направленная на охрану и защиту базовых ценностей для личности, общества и государства. Имея прототипом табуирование, нормативность уголовного права имеет тесные генетические взаимосвязи с другими социальными нормосистемами (прежде всего религией и моралью), которые составляют ее фундамент.

In the article, wide range of issues related to the interpretation of the term sources of criminal law, its relation to the concept of form of criminal law is reviewed. Additionally, establishment and development of social normativity, legal normativity, and the normativity of the criminal law are also considered. It is argued that the sources of criminal law are appropriate to consider in broad and narrow senses. Sources of criminal law in the broad sense are all complex factors that affect its formation and development (the substrate or the basis for criminalization). Sources of criminal law in the narrow sense (forms of criminal law) are the means of legal fixing of criminal law. It is also stated that, historically, the first form of social normativity was a taboo. Law is universal normative social regulator (the regulatory framework of social life.) Demand for law has a historically conditioned character (it is derived not from the dictates of any state, but from the needs of society in the regulation; the state is the only guarantor of compliance with regulatory requirements.) Thus, it is in direct proportion to the level of society development (the more developed a society is, the more important is the normative legal regulation.) Being a prototype of the taboos, the normativity of the criminal law has a close genetic relationship with other social systems of norms (primarily religion and moral), which constitute its foundation.