Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/39631
Название: Субнаціональні політичні режими в Україні на прикладі Закарпатської, Львівської та Чернівецької областей у 2015 р.: експертне (суб’єктивне) вимірювання
Другие названия: Subnational political regimes in Ukraine on the example of the Transcarpathian, Lviv and Chernivtsi region in the 2015: the subjective measurement
Авторы: Гнатюк, В.В.
Ключевые слова: експертна (суб’єктивна) методика вимірювання, субнаціональний політичний режим, локальні експерти, інституційні та неінституційні індикатори
Дата публикации: 2020
Издательство: Видавничий дім «Гельветика»
Библиографическое описание: Гнатюк В.В. Субнаціональні політичні режими в Україні на прикладі Закарпатської, Львівської та Чернівецької областей у 2015 р.: експертне (суб’єктивне) вимірювання / В.В. Гнатюк // Регіональні студії. – Ужгород, Видавничий дім «Гельветика». Вип. 20. – 2020. – С.7-11.
Серия/номер: Регіональні студії;
Краткий осмотр (реферат): У статті застосовано експертну (суб’єктивну) методику для вимірювання субнаціональних політичних режимів в Україні на прикладі Закарпатської, Львівської та Чернівецької областей у 2015 р. Автор презентує свою методику (техніку) вимірювання, структура якої складається з двадцяти двох питань до локальних експертів. Також проана- лізовано детермінанти формування і трансформації типів субнаціонального політичного режиму через комбіна- цію із семи тематичних блоків – владного, суспільного, виборчого, корупції та професіоналізму, економічного, про- блемного й позиції експерта. Загалом у статті окреслено специфіку, тенденції та виняткові ситуації на основі двох методів аналізу – експертного (синтезуючого) й експертного (генералізуючого). У кожній субнаціональній одиниці опитано сім респондентів (локальних експертів). Загалом для субнаціональних режимів характерні такі положення у 2015 р.: 1) демократична інституційна спрямованість режимів надалі становила визначальний (домінуючий) напрям розвитку політико-соціального виміру, проте різною мірою інтенсивності: для ЗСО – найменша (відносно мінімальна), для ЛСО – вище за серед- ній і для ЧСО – висока; 2) наближено демократичний субнаціональний тип режиму – типовий для всіх областей у той період; 3) різниця між максимальним і мінімальним значеннями типів субнаціональних режимів – Δ (Max- Min) – надала комплексну картину для двох паралельних процесів у рамках однієї тенденції: а) до незначного (мінімального) розширення «інституційного запасу» в ЗСО; б) до його значного (середнього) звуження в ЛСО та ЧСО. У першому випадку такий процес зумовлювався ефектом «демократичного посилення», що полягав у якісній зміні інституційних характеристик, де рівень демократичного потенціалу з погляду масштабів трансформації значно потужніший через слабшу відповідність наявної інституційної конструкції демократичному типу формування, а тому можливості до якісніших змін (перехід від одного типу режиму до іншого) у майбутньому. У другому випадку такий процес детермінувався ефектом «демократичного уточнення», що характерний для ЛСО та ЧСО, тобто регіонів з убудованою (функціонуючою) демократичною системою високого типу, що потребувала специфічного звуження – «інституційного уточнення» – як максимального дефініціювання режиму в контексті його формалізації, що транслю- вався через конвергентність результатів анкетування локальних експертів у ЛСО та ЧСО у 2015 р. Ключові слова: експертна (суб’єктивна) методика вимірювання, субнаціональний політичний режим, локальні експерти, інституційні та неінституційні індикатори.
In the article was made measurement of subnational political regimes in Ukraine, based on the expert (subjective) methodic, using the example of the Transcarpathian, Lviv and Chernivtsi regions in 2015. It presents the author's methodic (technique) of measurement, the structure of which includes twenty-two questions to the respondents (local experts). In general, the factors of formation and transformation of the subnational regime types were analyzed through seven specific thematic blocks, namely: ruling, social, electoral, corruption and professionalism, economic, problematical and expert position. In paper also outlines the specifics, tendencies and exceptional situations within specified time interval based on two methods – expert (synthesizing) and expert (generalizing). Seven local experts were interviewed in each subnational unit. As a consequence, the subnational regimes were characterized by the following provisions in 2015: 1) the democratic institutional orientation of the regimes continued to be dominant direction of the political and social dimension, but in varying degrees of intensity: for the Transcarpathian subnational unit (TSU) – the lowest (relatively minimal), the Lviv subnational unit (LSU) – above average and the Chernivtsi subnational unit (ChSU) – high; 2) an approximately democratic subnational regime type is typical of all regions during that period; 3) the difference between the maximum and minimum values of the subnational regimes types – Δ (Max-Min) – depicted a complex picture for two parallel processes within the same tendency: a) a slight (minimal) expansion of the “institutional reserve” in the TSU; and b) its significant narrowing in LSU and ChSU. In the first case such process was conditioned by the effect of “democratic strengthening”, which consisted in a qualitative change in institutional characteristics, where the level of democratic potential, from the point of view of the scale of transformation, is much more powerful, due to the lower conformity of the existing institutional structure to the democratic type of formation, and therefore the possibility of higher quality of the changes (moving from one regime type to another) in the future. In the second case such process was determined by the “democratic clarification” effect that was characteristic of LSU and ChSU, that is, regions with a built-in (functioning) high-level democratic system that needed specific narrowing – an “institutional refinement” as a definition maximum of the regime in the context of its formalization, which was displayed due to the convergence of the results of the local experts' survey on LSU and ChSU in 2015. Key words: subjective methodic of measurement, subnational political regime, local experts, institutional and noninstitutional indicators.
Тип: Text
Тип публикации: Стаття
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/39631
Располагается в коллекциях:Регіональні студії №20 2020

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
3.pdf376.42 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.