Поняття та класифікація «гібридних політичних режимів» у дослідженні трансформаційних процесів

Abstract

У статті з’ясовано поняття гібридного політичного режиму в політичній науці загалом і під час вивчення й ана- лізу трансформаційних процесів зокрема. Автор подає фахову класифікацію та пояснення до кожного з різновидів гібридного політичного режиму. Пояснено, як класифікувати недемократичні режими в разі спроби аналізу політич- них систем країн, що не позиціонуються як авторитарні чи демократичні. Головною проблемою під час вивчення цього явища через поліморфність і багатоманітність свого прояву під час різних періодів політичної історії традиційно лишається його інтерпретація. Не менш проблематичними є аналіз динаміки розвитку політичного режиму загалом, тобто процесу перетворення його форми з одного стану в інший, і типологія цього феномена. У ХХІ ст. сукупність підходів, які узагальнюються концепціями гібридних режимів, посіли чільне місце в політичній науці. Концепції елек- торального авторитаризму, конкурентного авторитаризму, дефектної демократії, неліберальної демократії та інші стали загальновизнаними. Вони вплинули якщо не на переосмислення, то принаймні на спроби зміцнити концеп- туальні засади класичних теорій авторитаризму та демократії. З поширенням процесу демократизації на посткому- ністичний простір вихідні характеристики політичних режимів, що зазнають процесів трансформації, стали суттєво відрізнятися. До «класичних» авторитарних і військових режимів додалися тоталітарні режими всіх різновидів (від посттоталітарних автократій до сталінської моделі), рух яких до демократії є вкрай непослідовним і суперечливим. Це створило принципово нову політичну ситуацію, яка потребувала наукового розв’язання низки теоретико-мето- дологічних проблем, що стосувалися допустимості включення конкретних та особливих випадків транзитів у різних країнах і регіонах у рамках хвиль демократизації; виділення факторів, що визначають хід, характер і майбутній результат демократизації; можливості теоретико-методологічного поєднання різних підходів до аналізу сучасних трансформаційних процесів; коректності застосування напрацьованих транзитологією теоретико-методологічних моделей для аналізу посткомуністичних перехідних процесів. Ключові слова: політичний режим, гібрид, трансформаційні процеси, демократизація, транзитологія, демократичний перехід.

The article deals with the concept of hybrid political regime in political science in general and in the study and analysis of transformation processes in particular. The author provides a professional classification and explanation for each of the varieties of the hybrid political regime. Explains how to classify undemocratic regimes when attempting to analyze the political systems of countries that do not position themselves as authoritarian or democratic. The main problem in studying this phenomenon due to the polymorphism and diversity of its manifestation during different periods of political history is traditionally its interpretation. Equally problematic is the analysis of the dynamics of the development of the political regime as a whole, ie the process of transforming its form from one state to another, and the typology of this phenomenon. In the XXI century the set of approaches that are generalized to the concepts of hybrid regimes has taken a prominent place in political science. The concepts of electoral authoritarianism, competitive authoritarianism, defective democracy, illiberal democracy and others have become widely recognized. They influenced, if not rethink, at least attempts to reinforce the conceptual foundations of classical theories of authoritarianism and democracy. With the spread of the process of democratization into the post-communist space, the original characteristics of the political regimes undergoing transformation are becoming significantly different. Totalitarian regimes of all kinds (from post-totalitarian autocracies to the Stalinist model) have been added to the “classic” authoritarian and military regimes, whose movement towards democracy is extremely inconsistent and contradictory. This created a fundamentally new political situation that required a scientific solution to a number of theoretical and methodological problems concerning: the admissibility of the inclusion of specific and specific cases of transit in different countries and regions in the context of democratization waves; highlight the factors that determine the course, nature and future outcome of democratization; possibilities of theoretical and methodological combination of different approaches to the analysis of modern transformation processes; the correctness of the use of transitology-developed theoretical and methodological models for the analysis of post-communist transitions Key words: political regime, hybrid, transformation processes, democratization, transitology, democratic transition.