Rozpad jrd v Presovskom kraji ako prejav protestu voci totalitnej praxi v Ceskoslovensku

Abstract

Комуністичні режими в країнах радянського блоку, в т.ч. Чехословаччині наприкінці 1940-х років механічно впроваджували сталінсько-радянський взірець „будівництва соціалізму”, без врахування специфіки центральноєвропейських держав. Це, природно, вело до виникнення кризових явищ у країнах „народної демократії”. На початку 1950-х років вони досягли і Чехословаччину, що проявилося в масових протестах у зв’язку з грошовою реформою 1 червня 1953 року та в розпаді ЄСХК, особливо в Пряшівському краї наприкінці літа-восени 1953 року. 4-6 серпня 1953 року в 24 ЄСХК Пряшівського краю раптово селяни-учасники розібрали назад раніше віддану в кооперативи худобу і подали заяви про вихід із ЄСХК. Протягом декількох тижнів у краї розпалося 210, тобто, 71% ЄСХК (загалом у Чехословаччині протягом 1953 року розпалося близько 1 тис. ЄСХК – 12% їх загальної чисельності). На 1 січня 1954 року в Пряшівському краї залишилося всього 84 ЄСХК вищого типу, які об’єднували лише 4826 селян. З-поміж об’єктивних причин такого радикального розпаду ЄСХК у краї слід виділити історичні, природні, економічні і соціальні. Центральні компартійні органи Словаччини наприкінці 1953 року змушені були змінити крайове партійне керівництво та надати фінансову допомогу Пряшівському краю і збільшити обсяги державних інвестицій в сільське господарство. Дещо зменшився тиск щодо примусового проведення колективізації. Впродовж 1954-1955 років у Пряшівському краї було створено лише 16 ЄСХК. Проте, з існуючих у Чехословаччині в середині 1950-х років двох альтернативних концепцій аграрних перетворень: перша – створення ЄСХК на принципах економічної ефективності їх роботи (президент А.Запотоцький) та друга – догматична стратегія масової колективізації, в 1955 році перемогла остання, що зміцнило позиції сталіністського крила в компартії і державі. Правда, значно зріс притік фінансових ресурсів у аграрну сферу і сформувалася система державного дотування сільськогосподарського виробництва (яка, до речі, з певними змінами збереглася дотепер і в загальноєвропейському вимірі).