Санкції в системі кримінально-правових засобів захисту охоронної діяльності.

Abstract

У статті розглядаються та аналізуються санкції статей кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення проти охоронної діяльності. Акцентовано увагу на складність досліджуваної проблематики, так як теорії кримінально-правових санкцій досі не вироблено, немає чітких принципів та загальних правил створення меж санкцій. Проаналізовано думку вчених щодо інституту покарання у кримінальному законодавстві України. Покарання за своїм змістом полягає у передбаченому законом обмеженні певних прав і свобод засудженого. Залежно від конкретного виду покарання, передбаченого в санкції статті Кримінального кодексу України, таке обмеження може стосуватися окремих особистих, майнових та інших прав і свобод людини та громадянина, передбачених Конституцією України. Вказано, що санкція є обов’язковою складовою статті або частини статті Особливої частини КК України, що являє собою модель виду й обсягу покарання, пропорційну суспільній небезпечності кримінального правопорушення, передбаченого чинним Кримінальним кодексом. Відзначено, що санкції за кримінальні правопорушення проти охоронної діяльності не завжди адекватно відображають характер і ступінь суспільної небезпеки діянь, а також конструктивні особливості диспозицій кримінально-правових норм. Зроблено висновок про те, що проведений аналіз санкцій статей КК України, що спрямовані на захист охоронної діяльності, свідчить про наявність певних недоліків, які повинні бути усунені законодавцем, так як від правильно сконструйованої санкції залежить призначення судом винній особі справедливого покарання.