Please use this identifier to cite or link to this item:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/41715
Full metadata record
DC Field | Value | Language |
---|---|---|
dc.contributor.author | Галас, Володимир Іванович | - |
dc.contributor.author | Попович, Терезія Петрівна | - |
dc.contributor.author | Телеп, Юлія Василівна | - |
dc.date.accessioned | 2022-06-04T19:20:01Z | - |
dc.date.available | 2022-06-04T19:20:01Z | - |
dc.date.issued | 2022-04-15 | - |
dc.identifier.citation | Галас В.І., Попович Т.П., Телеп Ю.В. Генезис категорії обов’язку крізь призму політико-правових поглядів мислителів Стародавнього Китаю. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2022. № 69. С. 25-30. | uk |
dc.identifier.uri | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/41715 | - |
dc.description.abstract | Наведена стаття являє собою комплексне дослідження категорії обов’язку у політико-правовій думці Стародавнього Китаю. Автори доходять висновку, що у найдавніших політико-правових джерелах Стародавнього Китаю панує теократичне сприйняття категорії обов’язку, яке завершується з появою класичної китайської політико-правової традиції, що пропонує більш раціональне осмислення даної категорії. Перший філософський трактат, що звертається до категорії обов’язку є «Шу-цзін», проте у ньому не розкривається природа обов’язку, натомість перераховуються конкретні обов’язки держави та чи-новників у напрямку організації суспільства. У цьому контексті обов’язок виступає у якості принципу, максими поведінки морального та юридичного порядку. У статті зазначено, що у Конфуція обов’язок є складовою моралі та детермінований соціальним статусом людини. Відповідно до вчення Конфуція, якщо представникам соціальної верхівки не властиво почуття обов’язку, то вони можуть влаштувати заколот, представники ж нижчих прошарків населення, за умови відсутності у них почуття обов’язку, схильні займатись розбоєм. Таким чином, автори доходять до думки про те, що саме додержання обов’язків є запорукою суспільного спокою в уявленнях Конфуція. У дослідженні зауважено, що поступово вчення про обов’язки трансформувалось із загально філософського осмислення в політичну та правову площину з метою ефективного втілення останнього в практику державного управління. Послідовники Конфуція відстоюють симбіоз ритуалу та обов’язку, вважаючи, що з їх допомогою встановлюється суспільний порядок, а без них людське суспільство не змогло б існувати. Разом з тим, автори зупиняються на розгляді вчення легізму, представники якого намагались сформувати інститут обов’язків як юридичну категорію. | uk |
dc.language.iso | uk | uk |
dc.subject | обов’язки | uk |
dc.subject | ритуал | uk |
dc.subject | Стародавній Китай | uk |
dc.subject | даосизм | uk |
dc.subject | конфуціанство | uk |
dc.subject | китайський легізм | uk |
dc.subject | obligation | uk |
dc.subject | ritual | uk |
dc.subject | ancient China | uk |
dc.subject | Taoism | uk |
dc.subject | Confucianism | uk |
dc.subject | Chinese legism | uk |
dc.title | Генезис категорії обов’язку крізь призму політико-правових поглядів мислителів Стародавнього Китаю. | uk |
dc.title.alternative | Genesis of the category of obligation through the prism of political and legal views of philosophers of Ancient China. | uk |
dc.type | Text | uk |
dc.pubType | Стаття | uk |
Appears in Collections: | Наукові публікації кафедри теорії та історії держави і права |
Files in This Item:
File | Description | Size | Format | |
---|---|---|---|---|
254391-Текст статті-585014-1-10-20220402.pdf | 468.46 kB | Adobe PDF | View/Open |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.