Право особи на захист персональних даних в Інтернеті: теоретико-правові аспекти

Abstract

Статтю присвячено аналізу теоретико-правових аспектів права особи на захист персональних даних в Інтернеті. Автор вважає, що на сучасному етапі сфера захисту персональних даних у Всесвітній мережі набуває особливого значення, пов’язуючи це з всезагальною значимістю комунікації, що виникає в рамках мережі Інтернет, а також із загрозами несанкціонованого розповсюдження інформації через неї. Право на захист персональних даних розглянуто як одну із форм реалізації права особи на повагу до її приватного, сімейного життя, у контексті його недоторканості у мережі Інтернет. Наукова розвідка розпочинається із розгляду моделей захисту інформації, що сформувалися у світі. Так, мова йде про американську, європейську та змішану моделі. Разом з тим, у статті міститься огляд актів, прийнятих відповідними європейськими інституціями у даній сфері. Окрім того, у статті розглянуто досвід окремих іноземних держав щодо забезпечення права особи на захист персональних даних у мережі Інтернет, зокрема мова йде про Бразилію, Францію та Республіку Білорусь. Автор зауважує, що захист персональних даних передбачає існування низки позитивних і негативних обов’язків держави та приватних осіб. Негативні зобов’язання спрямовані на заборону обробки персональних даних без згоди особи, котрої стосується конкретна інформація. Позитивні зобов’язання державних організацій та приватних осіб (організацій) полягають у дотриманні встановленого правового режиму обробки персональних даних, включаючи використання відповідних технічних засобів. Тобто автор наголошує на тому, що правові обов’язки в контексті забезпечення права на захист персональних даних в Інтернеті покладаються не лише на державу, а також на постачальників Інтернет-послуг, власників онлайн-сервісів та веб-сайтів тощо з огляду на можливість наявності у них доступу до інформації про особу.