ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Abstract

Актуальність. Постановка проблеми. Посилення конкурентної боротьби викликає необхідність вивчення факторів та умов формування таких конкурентних переваг, які дають можливості стратегічного прориву в регіоні та формування системної конкурентоспроможності. Серед таких факторів ключові позиції займає інноваційна діяльність, яка значною мірою визначається інноваційним потенціалом регіону, його якістю та вмінням територіальної влади ефективно використовувати потенційні можливості, що обумовлює доцільність дослідження його сутності та складових елементів. Метою дослідження є обґрунтування складових інноваційного потенціалу та їх взаємодії як умови випереджального розвитку економіки регіону. Методологія. У процесі дослідження використовувалися методи: монографічний, науковий абстрагування, узагальнення, причинно-наслідкова індукція тощо. Результати. У статті наведено категорії інноваційного потенціалу в широкому та вузькому розумінні. Показано складові субпотенціалу інноваційного потенціалу в широкому розумінні, до яких належать науковий, підприємницький, інноваційний у вузькому розумінні, інтелектуальний, управлінський, маркетинговий. Кожний елемент інноваційного потенціалу виконує певні функції, сукупність яких забезпечує ефективну інноваційну діяльність в регіоні. Ці компоненти взаємодіють один з одним і ця взаємодія відбувається у вигляді «кола потенціалу». Освітній та науковий потенціали у взаємодії формують інтелектуальний. Лише за наявності інтелектуального потенціалу можна організувати інноваційне підприємництво в регіоні. Підприємницький потенціал, своєю чергою, забезпечує відповідну роботу інноваційного потенціалу, тобто розширення підприємств і організацій, які виробляють або мають намір випускати інноваційну продукцію. Інноваційний потенціал у вузькому сенсі – це норми, правила, устрій системи, які сприяють, надають можливості та ресурси економічній системі формувати нові ідеї та перетворювати їх в інновації. Інноваційний потенціал є передвісником маркетингового потенціалу. Завдання маркетингової складової інноваційного потенціалу в широкому сенсі полягає у створенні в регіоні чи країні попиту на новий продукт для споживачів, вироблений інноваційним бізнесом. Організаційно-управлінська складова формує систему підтримки інноваційного потенціалу, створює науково-інноваційні кластери тощо. Організаційно-управлінський потенціал зумовлює необхідність розвитку людського фактору, що в свою чергу викликає необхідність удосконалення системи освіти регіону.