Лінгвоцинізм традиційної української фразеології з позицій сучасних морально-етичних норм

Abstract

Анотація. У статті проаналізовано становлення і розвиток нової лінгвістичної дисципліни еколінгвістики, з’ясовано досягнення зарубіжних та українських лінгвістів у цій царині. Дослідники вивчають мову як комунікативний процес між членами суспільства й аналізують стан мови у синхронії, активно працюють у цій сфері й помічають такі негативні тенденції нашого мовлення, як жаргонізацію, примітивізацію, десемантизацію, мовну агресію, лінгвоцинізм, стилістичне зниження та загальну деформацію комунікативної сфери. Лінгвісти та культурологи звертають увагу на те, що сьогодні обсценна лексика присутня у всіх сферах суспільного життя українців. Порушення мовних та культурних стандартів у публічному спілкуванні мовців міститься у вербальних текстах (усних та письмових) і невербальних зо- браженнях (малюнки, графіті, жести, скульптура). Така комунікація, безумовно, спричиняє зниження якості мови як ціннісної системи, деградацію мовного колективу, ріст агресивності та несприйняття думки співрозмовника чи опо- нента. Наслідком опрацювання обсценної лексики в комунікативному процесі стала поява терміну лінгвоцинізм на озна- ку мовних одиниць, які демонстративно виражають зневажливе ставлення до загальноприйнятних норм суспільної мо- ралі. Лінгвоцинізм – це надзвичайно небезпечне суспільне явище, оскільки розмиває моральні норми, зміщує змістові акценти, змінює традиційні уявлення. Особливу увагу зосереджено на українських фразеологізмах, які позиціонуються як скарбниця української ду- ховності. При опрацюванні традиційної фразеології помітно, що фраземи, які введені до загальноукраїнських фразе- ологічних словників, більш пристойні й витримані в межах мовного стандарту, аніж ті, що фіксуються в діалектних словниках. У цьому руслі акцентовано увагу на важливості вибору учителем для спілкування з учнем таких висловлювань, які б не образили, не принизили – уникнення лінгвоцинізму в комунікативному процесі, безумовно, сприятиме подаль- шій гуманізації українського суспільства. Ключові слова: комунікативний процес, еколінгвістика, лінгвоцинізми, обсценна лексика, фразеологія, булінг.

Abstract. The article analyzes the formation and development of a new linguistic discipline of ecolinguistics, clarifies the achievements of foreign and Ukrainian linguists in this field.Researchers study language as a communicative process between members of society and analyze the state of language in synchrony, actively work in this area and notice such negative trends in our speech as jargon, primitivism, desemantization, language aggression, linguocinism, stylistic decline and general deformation of the communicative sphere. Linguists and culturologists draw attention to the fact that today obscene vocabulary is present in all spheres of public life of Ukrainians. Violation of language and cultural standards in public communication of speakers is contained in verbal texts (oral and written) and nonverbal images (drawings, graffiti, gestures, sculpture). Such communication, of course, leads to a decrease in the quality of language as a value system, the degradation of the language team, the growth of aggression and rejection of the opinion of the interlocutor or opponent. The consequence of the development of obscene vocabulary in the communicative process was the emergence of the term linguocinism as a sign of language units, which demonstratively express contempt for the generally accepted norms of public morality. Linguocinism is an extremely dangerous social phenomenon, as it blurs moral norms, shifts semantic accents, changes traditional ideas. The author paid special attention to Ukrainian phraseology, which is positioned as a treasury of Ukrainian spirituality. When studying traditional phraseology, it is noticeable that phrases that are introduced into all-Ukrainian phraseological dictionaries are more decent and sustained within the language standard than those that are fixed in dialect dictionaries. In this regard, the author emphasizes the importance of the teacher’s choice to communicate with the student such statements that would not offend or humiliate - avoiding linguocinism in the communicative process will certainly contribute to the further humanization of Ukrainian society. Keywords: communicative process, ecolinguistics, linguocinisms, obscene vocabulary, phraseology, bullying.