Номінації процесів пам’яті засобами говіркової фразеології

Abstract

Анотація. Актуальність теми дослідження з проблем аналізу фразеологічних одиниць на позначення процесів мислення пов’язана з потребою вивчення особливостей пам’яті людини, її різновидів, характеристик, емоційних оці- нок, актуалізованих у сучасному українському говірковому мовленні. У статті схарактеризовано можливості фразеологізмів у реалізації розуміння та оцінок процесів пам’яті люди- ни носіями говірок; визначено основи образності та метафоричності значень фразеологізмів на позначення процесів ‘забути’, ‘забувати, ‘заставити забути’ та ін. за допомогою семантичного та психолінгвістичного аналізів, а також їх територіальне поширення. Матеріалом послугували територіальні фразеологічні словники та опубліковані тексти діа- лектного мовлення з різних ареалів України, а також записи авторки текстів зв’язного мовлення з подільських і суміж- них говірок. Лексикографічні праці з різних ареалів побутування української мови уможливлюють вивчення локальних особливостей фразеологізмів та їх компонентів, зокрема в часі та просторі. Сталі вислови на позначення процесів ‘забути’, ‘забувати’, ‘примусити забути’ вирізняються образністю та емо- ційністю, антропоморфними ознаками, що виявляються через соматизми (голова, серце, мозок), номінації предметів господарювання (мішок, віник, друшляк, молоток, клин, клепка), зооніми (курка, теля) та ін. Спостережено лексикографічне і психолінгвістичне відображення розуміння людиною процесів забування, про місце зберігання здобутої інформації чи її втрату, тому зв’язні тексти та регіональні словники фіксують фразеологізми з образним конкретизатором голова. Частовживаними компонентами аналізованих семантичних рядів є іменники ро- зум, тямка, пам’ять, дієслова вилетіло, відбило, вишибло, викинути, збутися, загубити та ін., що створюють образне уявлення про явище забування якоїсь інформації. Запропонований аналіз уживання фразеологічних одиниць попередній, він може доповнюватися із залученням нових записів, проте зафіксовані матеріали підтверджують, що в живому мовленні виявляються всі комунікативні та функціональні можливості фразем як виразників мислетворчих процесів, станів та почуттів людини. Ключові слова: діалект, говір, фразема, процеси пам’яті, забути, забувати.

Abstract. The topicality of the theme of a research on the analysis of phraseological units to denote the processes of thinking is related to the need to study the peculiarities of human memory, its varieties, characteristics, emotional assessments, actualized in modern Ukrainian dialect speech. In the article the possibilities of phraseological units in the realization of understanding and evaluation of human memory processes by native speakers are described; the bases of imagery and metaphorical meanings of phraseological units to denote the processes of ‘забути’(‘to have forgotten’), ‘забувати (‘to forget’), ‘заставити забути’ (‘to make forget’), etc. are defined with the help of semantic and psycholinguistic analyzes, as well as their territorial distribution. The territorial phraseological dictionaries and published texts of dialectal speech from different areas of Ukraine served as the research material, as well as author’s records of texts of coherent speech from Podillian and related dialects. Lexicographic works from different areas of the Ukrainian language functioning make it possible to study the local peculiarities of phraseological units and their components, in particular in time and space. Fixed expressions to denote the processes of ‘забути’(‘to have forgotten’), ‘забувати (‘to forget’), ‘заставити забути’ (‘to make forget’), are characterized by figurativeness and emotionality, anthropomorphic peculiarities, which are manifested through somatisms (head, heart, brain), nominations of household items (bag, broom, colander, hammer, wedge, rivet), zoonyms (chicken, calf), etc. Lexicographic and psycholinguistic reflection of a human’s understanding of the processes of forgetting, the place of storage of the received information or its loss have been defined, so coherent texts and regional dictionaries record phraseology with a figurative specifier голова (head). Frequently used components of the analyzed semantic series are the nouns розум (mind), тямка (understanding), пам’ять (memory), verbs вилетіло, відбило, вишибло, викинути, збутися, загубити etc., which create a figurative idea of the phenomenon of forgetting some kind of information. The suggested analysis of the usage of phraseological units is preliminary, it can be supplemented with new records, but the recorded material confirms that live speech reveals all the communicative and functional capabilities of phrasemes as expressions of thought processes, states and feelings of a human. Keywords: dialect, phraseological unit, memory processes, to have forgotten, to forget.