Динаміка західнополіської фразеології: лінгвогеографічний опис

Abstract

Анотація. У сучасній науковій парадигмі стала помітною тенденція до інтеграції здобутків різних напрямків і методологій у царині лінгвістики, внаслідок чого на перетині традиційних наук про мову виникає корпус нових сучас- них напрямів. Одним із важливих і перспективних спрямувань геолінгвістичних досліджень ареальної фразеології є системне вивчення фразеологічного складу мови в діалектному континуумі. У статті розглянуто фразеологічні варіанти компонента «лелека» як лексико-граматичні різновиди фразеоло- гічної одиниці, які за тотожності загального значення й збереження образної основи допускають синонімічну заміну компонентів, видозміну їх порядкового розташування та граматичних форм. Усвідомлення співвіднесеності ареалу або мови з певним простором – територією, яка є за межами основного поширення мови (діалекту) дало змогу акцентувати увагу на лінгвістичній території. Зауважимо, що варіантні видозміни значно активніше виявлено в зонах географічної суміжності функційності ареальних фразеологічних одиниць, оскільки фразеологічний рівень підвладний не меншим (а можливо, і більшим) впливам констатуючих систем, ніж фонетика, морфологія або синтаксис. Зіставне вивчення фразеологічних одиниць Західного Полісся в українському діалектному континуумі, полягає у виявленні та дослідженні їх спільних і відмінних особливостей, насамперед у з’ясуванні їх семантичної співвідноснос- ті, відтворення за допомогою фразеологічних аналогів або ж констатування безеквівалентності з наступним якомога точнішим відтворення їх змісту і стилістичного забарвлення засобами іншої говірки. Варіантність фразеологічних одиниць є наслідком постійних внутрішньомовних змін життя мовних одиниць чи дії позамовних чинників, тобто вужчого чи ширшого їх ситуативного або постійного соціального контексту, складовою якого є й феномен порубіжжя. Ключові слова: лінгвогеографія, динаміка мовних одиниць, фразеологічна одиниця.

Abstract. In the modern scientific paradigm the tendency to integration of achievements of various directions and methodologies in the field of linguistics became noticeable. As a result, at the junction of traditional sciences of language there is a corpus of new modern areas of linguistics. One of the important and promising areas of geolinguistic research in areal phraseology is the systematic study of the phraseological structure of language in the dialect continuum. The article considers phraseological variants of the component “stork” as lexical and grammatical varieties of phraseological unit, which, given the identity of general meaning and preservation of the figurative basis allow synonymous replacement of components, modification of their ordinal arrangement and grammatical forms. Awareness of the correlation of the area or language with a certain space – a territory that is outside the main distribution of the language (dialect) allowed to focus on the linguistic territory. Note that variant variations are much more actively detected in areas of geographical contiguity of the functioning of areal phraseological units, as the phraseological level is subject to no less (and possibly greater) influences of ascertaining systems than phonetics, morphology or syntax. Comparative study of phraseological units of Western Polisia in the Ukrainian dialect continuum has the task of identifying and studying their common and distinctive features, first of all elucidating their semantic correlation, reproducing with the help of phraseological analogues or ascertaining non-equivalence followed by reproducing their content as accurately as possible by means of another dialect. The variability of phraseological units is a consequence of constant intralingual changes in the living life of language units or the action of extralinguistic factors, ie their narrower or broader situational or constant social context, which includes the phenomenon of the frontier. Keywords: linguogeography, dynamics of language units, phraseological unit.