Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/42486
Назва: | Опанувальна поведінка особистості у психологічних дослідженнях та деякі методи управління стресом |
Інші назви: | Coping behaviour of a personality in psychological research and some methods of stress management |
Автори: | Соломка, Едуард Тіберійович Хома, Тетяна Василівна Хлопек, А. Б. |
Ключові слова: | стрес, ефективність, опанування, адаптація, опанувальна поведінка, подолання, труднощі, поняття копінгу, копінг-поведінка, копінг-стратегії, stress, efficiency, mastery, adaptation, coping behaviour, overcoming, difficulties, concept of coping, coping strategies |
Дата публікації: | 2021 |
Видавництво: | Видавничий дім «Гельветика» |
Бібліографічний опис: | Опанувальна поведінка особистості у психологічних дослідженнях та деякі методи управління стресом / Е. Т. Соломка, Т. В. Хома, А. Б. Хлопек // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Психологія. – Ужгород : Видавничий дім «Гельветика», 2021. – Випуск 2. – С.23–27. |
Серія/номер: | Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Психологія.; |
Короткий огляд (реферат): | У статті представлений теоретичний аналіз літературних джерел, присвячених дослідженням опанувальної
поведінки та копінг-стратегій особистості, спрямованих на те, щоб впоратися із запитами буденного життя.
Проблема опанувальної поведінки є менш досліджуваним явищем та, попри це, надзвичайно важливим, оскіль-
ки вміння опановувати нові, важкі життєві ситуації свідчить про високий рівень розвитку особистості, а також вима-
гає від неї високих вольових зусиль, належного самоконтролю, рефлексії, гнучкості мислення та інших особистіс-
них якостей.
Як відомо, основним механізмом, що запускає копінг-поведінку, є ситуація, тому необхідно вивчати процеси опа-
нування в різних ситуаціях, що дозволяє розкрити спеціальні копінг-стратегії залежно від ситуаційного контексту.
Кожен по-різному реагує на стресові ситуації. Те, як ми керуємо стресом, залежить від кількості стресових фак-
торів, тобто обтяжливих подразників, а також від нашого сприйняття важкості цих подразників. У типових стресових
ситуаціях важкість стресора зазвичай визначається нашим минулим досвідом із таким стресовим стимулом. Якщо
ми опинилися в ситуації, на яку, на нашу думку, можемо вплинути, тобто маємо над нею контроль, ми вибираємо
стратегії управління, які допомогли нам подолати подібну ситуацію в минулому. Але під час глобальної пандемії коро-
навірусу ми опинилися в ситуації, яку більшість із нас ще не пережили, і тому ми можемо сприймати це як те, над чим
ми не маємо контролю. Ми можемо відчувати занепокоєння, і ці почуття можуть бути для нас надзвичайними. Каран-
тин виступає предиктором розвитку таких психічних розладів, як тривога, роздратованість, емоційна виснаженість
та ін. Ми можемо постійно думати про ситуацію, і це унеможливлює відновлення нашого психічного благополуччя. The article presents a theoretical analysis of the literature sources devoted to the study of coping behaviour and coping strategies of the individual aimed at dealing with the demands of everyday life. The problem of coping behaviour is a less studied phenomenon, but nevertheless extremely important, because the ability to overcome new, difficult life situations indicates a high level of personal development, and requires a person’s high willpower, high level of self-control, reflection, flexibility of thinking and other personal qualities. It is known that the main mechanism that triggers coping behaviour is the situation, so it is necessary to study the processes of mastery of different situations, which allows to reveal special coping strategies, depending on the situational context. Everyone reacts differently to stressful situations. How we manage stress depends on a number of stressors, i.e. aggravating stimuli, as well as our perception of the severity of these stimuli. In typical stressful situations, the severity of the stressor is usually determined by our past experience with the stressor. If we find ourselves in a situation that we think we can influence, that is, have control over, we choose management strategies that have helped us overcome a similar situation in the past. But during the global coronavirus pandemic, we find ourselves in a situation that most of us have not yet experienced, and so we may perceive it as something we have no control over. We may feel anxious, and these feelings can be extraordinary to us. Quarantine is a predictor of the development of mental disorders such as anxiety, irritability, emotional exhaustion, etc. We can constantly think about the situation, and this makes it impossible to restore our mental well-being. |
Тип: | Text |
Тип публікації: | Стаття |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/42486 |
Розташовується у зібраннях: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. №2 2021 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
14-.pdf | 321.56 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.