Чинники суб’єктивного благополуччя особистості в умовах карантинних обмежень

Abstract

У статті проаналізовано теоретичні дані у вигляді актуальних проблем, досліджень і розробленості понять копінг-стратегій та суб’єктивного благополуччя; досліджено взаємозв’язок між особливостями копінгової поведін- ки, толерантності до невизначеності та відчуттям суб’єктивного благополуччя осіб різного віку та статі; зіставле- но рівень суб’єктивного благополуччя та вираженості копінг-стратегій із показниками віку та соціального статусу. У дослідженні взяли участь 217 осіб обох статей віком від 14 до 60 років із різним соціальним статусом, серед яких були студенти, учні та працевлаштовані. Методи: оновлений Оксфордський опитувальник щастя (Oxford Happiness Inventory), «Способи поведінки, спрямованої на подолання» Річарда Лазаруса та С’юзен Фолкман, методика визна- чення індивідуального рівня толерантності до невизначеності (Баднера). Проведено регресійний аналіз. Виявлено, що зі збільшенням віку підвищується рівень суб’єктивного благополуччя та навантаженість копінг-стратегії плану- вання вирішення проблеми; найбільш «задоволеними життям» є студенти-психологи, працевлаштовані, працевла- штовані студенти й підприємці. Найменші показники рівня психологічного благополуччя отримали учні та безробітні. У результаті емпіричного дослідження чинників суб’єктивного благополуччя в період пандемії COVID-19 та каран- тинних обмежень виявлено чинники, які сприяють благополуччю: об’єктивні (вік, працевлаштування та навчання), суб’єктивні (толерантність до невизначеності, копінг-стратегії позитивної переоцінки та планування вирішення про- блеми). Негативно впливає на суб’єктивне благополуччя особистості інтолерантність до новизни, нерозв’язності та невизначеності, схильність до таких копінгів, як уникнення і взяття відповідальності. Взяття відповідальності стає неконструктивним копінгом саме в ситуації невизначеності та нерозв’язності.

The article analyzes theoretical data in the form of current issues, research and development of the concept of coping strategies and subjective well-being; the relationship between the characteristics of coping behavior, tolerance for uncertainty and the feeling of subjective well-being of people of different ages and genders; the level of subjective well-being and the severity of coping strategies were compared with indicators of age and social status. The study involved 217 people of both sexes aged 14 to 60 with different social status, including students, pupils and employees. Methods: updated Oxford Happiness Inventory, Richard Lazarus and Susan Faulkman’s Behavioral Behaviors, Badner’s Individual Level of Tolerance for Uncertainty. Regression analysis was performed. It was found that: with age, the level of subjective well-being and the burden of coping strategy planning to solve the problem increases; the most “satisfied with life” are students-psychologists, employed, employed students and entrepreneurs. Students and the unemployed received the lowest indicators of psychological well-being. An empirical study of the factors of subjective well-being during the COVID-19 pandemic and quarantine restrictions revealed the following factors that contribute to well-being: objective (age, employment and training); subjective (tolerance for uncertainty, coping strategies of positive reassessment and planning to solve the problem). Intolerance to novelty, insolubility and uncertainty, tendency to such copings as avoidance and acceptance of responsibility negatively affect the subjective well-being of the individual. Accepting responsibility becomes unconstructive coping precisely in a situation of uncertainty and unresolved situation.