Слов'янські автохтонні імена в чеських писемних пам'ятках XI-XIV століть

Abstract

Анотація. Пропонована стаття продовжує розробку проблем функціонування та розвитку чеської антропоні- мійної системи допрізвищевого періоду. У статті проаналізовано засоби та способи ідентифікації особи людності в Чеському королівстві протягом XI–XIV століть. Аналіз мовного матеріалу здійснено на основі писемних пам’яток офіційно-ділового стилю. У статті досліджено автохтонні слов’янські імена, а саме: імена-композити, відкомпозитні скорочення, імена- деапелятиви. Частина композитів, зафіксована пам’ятками XI–XІV ст., успадкована чехами з епохи праслов’янської, а інші – утворені вже на чеському мовному ґрунті. Давні імена-композити досліджено в контексті синоптичної схеми лексики Ю. Юркенаса. Автор теорії виділяє три семантичні групи основ, котрі в минулому вплинули на формування давньої антропонімії: а) душа, світ, світогляд; б) людина як розумна істота в) людина як суспільна істота. Аналіз засвідчив, що на старочеському мовному ґрунті композити могли утворюватися дещо вільнішим спо- собом, зокрема поєднанням семантично непоєднуваних основ. Це явище виникло хронологічно пізніше, очевидно, коли наявна однолексемна антропонімійна система не задовольняла ідентифікаційні потреби суспільства. З точки зору семантики такі поєднання нелогічні, однак в антропонімах вони ставали асемантичними та виконували свою іденти- фікаційну функцію (Lstimír, Lutomír). Відкомпозитні деривати – це структури пізнішого утворення порівняно з іменами-композитами. Гіпокористичні імена утворювалися безафіксним способом із препозитивної частини композита (Hual, Vitus) або ж із допомогою су- фіксів, які додавалися до препозитивної чи постпозитивної частини композита (Budan, Budata, Budek, Buden, Budis). Відкомпозитні деривати та відапелятивні імена містять чимало словотворчих формантів. Це свідчить про те, що ін- дивідуалізація досягалася не лише відбором лексичних засобів, але й широкою гамою деривативних елементів. Най- продуктивнішими були суфікси -a, -ec, -an, -ata, -ota, -ik, -on, -oš, -iš, -еn, -ek (Preda, Prauez, Drugan, Borata, Dragota, Dedon, Dobros, Modlis, Tessen, Iarek) та префікси bez-, na-, ne-, po-, pře-, před- (Bezdrug, Nagrad, Nedamir, Nedan, Poztan, Preuoi, Predzlaus). Ключові слова: антропонімійна система, антропонім, слов’янські автохтонні імена, імена-композити, відкомпо- зитні скорочення, відапелятивні імена, антропонімійна основа.

Abstract. The problems of functioning and development of the Czech anthroponymic system of the pre-surname period is being developed in the suggested article. The means and methods of identification of the population in the Czech kingdom during the 11th – 14th centuries are analysed. The analysis of the language material is carried out on the basis of written memorabilia of official business style. The autochthonous Slavic personal names, namely: composite names, composite derivatives, deapelatives are studied in the article. Some of the composites in writing recorded from the 11th – 14th centuries are inherited by the Czechs from the Proto-Slavic era, and others had been already formed on the Czech language ground. Ancient composite names have been studied in the context of Y. Yurkenas synoptic scheme. This theory identifies three semantic basis groups that influenced the formation of ancient anthroponymy in the past: a) soul, world, worldview; b) a man as a human being (homo sapiens) c) a man as a part of the society. It is indicated through the analysis that composites in the Old Czech language could be formed in a somewhat freer way, in particular by a combination of semantically incompatible bases. This phenomenon arose chronologically later, apparently when the existing one-lexem anthroponymic system did not meet the identification needs of society. From the point of view of semantics, such combinations are illogical, but in anthroponyms they became asemantic and performed their identification function (Lstimír, Lutomír). Composite derivatives are structures of later formation, compared to composite names. Hypocoristic names were formed in a non-affixed way from the prepositional part of the composite (Hual, Vitus), or with the help of suffixes that were added to the prepositional or postpositive part of the composite (Budan, Budata, Budek, Buden, Budis). Composite derivatives and deapelatives contain many word-forming forms. This indicates that individualization was achieved not only by the selection of lexical items, but also by a wide range of derivative elements. The most productive were the suffixes -a, -ec, -an, -ata, -ota, -ik, -on, -oš, -iš, -en, -ek (Preda, Prauez, Drugan, Borata, Dragota, Dedon, Dobros, Modlis, Tessen, Iarek) and prefixes bez, na-, ne-, po-, pře-, před- (Bezdrug, Nagrad, Nedamir, Nedan, Poztan, Preuoi, Predzlaus). Keywords: anthroponymic system, anthroponym, Old Slavic personal names, composite names, composite derivatives, deapelatives, anthroponymic basis.