Лінгвоаксіологічні маркери українських і англійських зоофразем

Abstract

Анотація. У статті йдеться про лінгвоаксіологічні маркери українських і англійських зоофразем, які виникли й закріпилися в мовній свідомості кожної з розглянутих етнокультурних спільнот та започаткували створення власного фразеологічного образу. Автор намагається довести, що лексичне тло компонентів фразем містить у собі не тільки наївні знання й уявлення первісних людей про реальний світ, а й великі за обсягом конотації, зумовлені нинішнім куль- турно-національним світорозумінням окремого народу. Пріоритетна роль в організації плану висловлення за допомогою зоофразем зумовлена онтологічними причина- ми, оскільки вони позначають у мові предметний світ, що містить людину як його невід’ємний складник із сукупністю її цінностей і антицінностей, що виявляються в різних мовах, сферах трудової діяльності та життєвих ситуаціях. Саме компоненти фразем, їхні етимологеми, прототипи є лінгвоаксіологічними маркерами як поверхневого, так і глибинно- го змісту. Це зумовило необхідність урахування лінгвокультурологічної інформації про реалії, позначені компонентами фразеологічних одиниць, які закріпилися в мовній свідомості окремої етнічної спільноти. Автор доходить висновку про те, що у мові кожного народу є свої специфічні конотації, започатковані назвами тварин і птахів. Проаналізований матеріал засвідчує значну участь лінгвоаксіологічного компонента в утворенні як українських, так і англійських зоофразем. Проте кількісна репрезентація різновидів зоофраземних компонентів значно більша у слотах морально-етичних цінностей в англійській мові, ніж в українській через більшу увагу англійського етносу до цієї сфери комунікації й унаслідок цього широке залучення назв представників фауни до фразеотвірного процесу. Це ще раз підтверджує, по-перше, наявну інформацію про особливу увагу до тваринного світу з боку представників англійського етносу, а, по-друге, їх уміння не тільки нагромаджувати, а й чітко диференціювати слоти фразеологічної парадигми морально-етичних антицінностей. Ключові слова: лінгвоаксіологічний, цінності, антицінності, культурологічний, зоофразема, фразеотворення, фауна. .

Abstract. The article deals with linguo-axiological markers of Ukrainian and English zoophrases, which arose and became entrenched in the linguistic consciousness of each of the considered ethnocultural communities and began to create their own phraseological image. The author tries to prove that the lexical background of the components of phrases includes not only naive knowledge and ideas of primitive people about the real world, but also large connotations due to the current cultural and national worldview of the people. The priority role in the organization of the plan of expression with the help of zoophrases is due to ontological reasons, as they denote in language the material world, which contains man as an integral part of it with all its values and anti-values manifested in different languages, spheres of work and life situations. It is the components of phrases, their etymologies, prototypes that are linguoaxiological markers of both superficial and deep content. This necessitated the consideration of linguistic and cultural information about the realities marked by the components of phraseological units that have become entrenched in the linguistic consciousness of a particular ethnic community. The author concludes that the language of each nation has its own specific connotations, initiated by the names of animals and birds. The analyzed material testifies to the significant participation of the linguo-axiological component in the formation of both Ukrainian and English zoophrases. However, the quantitative representation of varieties of zoofrasem components is much higher in the slots of moral and ethical values in English than in Ukrainian due to greater attention of the English ethnic group to this area of communication and consequently wide involvement of fauna names in the phrase-forming process. This once again confirms, firstly, the available information about the special attention to the animal world by the English ethnic group, and secondly, their ability not only to accumulate but also to clearly differentiate the slots of the phraseological paradigm of moral and ethical values. Keywords: linguoaxiological, values, antivalues, culturological, zoophrase, phrase formation, fauna.