Cognitive and Onomasiological Analyses of Occasionality in English

Abstract

Abstract. In the article the cognitive and onomasiological analyses of occasionality in English are implemented. The topicality of the research lies in the cognitive features of the emergence of individual authors’ neologisms, including “intentional speech and mental activity. The purpose of the article is to determine the processes of forming an occasional unit as a consequence of cognitive and mental activities of human mind. The objectives of the study include: the definition of the term concept, clarifying the structure of the occasional unit, considering cognitive and onomasiological analyses of the author’s innovation developing and stages of their generation in terms of cognitive onomasiology. Language and thinking are special and highly complex phenomena, a result of language and speech interaction. This is, first of all, a counteraction of two tendencies – the development of language and its preservation. To represent, reproduce and fix new ideas and concepts, language has to be replenished with new components. Occasionalisms play an important role in the language system, formed mainly for the purpose of artistic and stylistic nomination operating within a certain context. Cognitive and onomasiological analyses consider nonce-words in the process of conception, that makes it possible to dive into their mental depth. It is meant that the person who created a new word has an individual lexicon, which is the conceptual basis of any nomination in speech. A person chooses a certain unit of nomination depending on the extent to which his/her semantics satisfies the conceptualization that is being verbalized. Cognitive determinants for the emergence of neologism are associated primarily with the receipt, processing, storage and transmission of information. This approach enables revealing the cognitive factors that contribute the formation of occasionalisms. In this case, we proceed from the recognition of the role of a human being as the creator of the communication process and, ultimately, as the main subjective factor that determines the main trends in the language system. Thus, cognitive and onomasiological analyses are combined, as they involve the identification of motivational bases during the nomination and aims to establish the relationship between the name and the denoted object and contributes to a better understanding of occasionalisms. Keywords: occasionalism, concept, cognitive linguistics, onomasiology, word-formation. The problem statement. The human factor with its components becomes key in linguistics dating back to the late 20th – early 21st century, thus occasionality and occasional units as the author’s developments have become the research subject of many scholars. The author of occasionality provides the cognitive activity by means of concepts and forms new words by the process of nomination, so it is obvious that their study from cognitive and onomasiological point of view helps to understand the meaning of the occasional units. The analysis of the studies. The essence of the research is based on the following modern promising areas of linguistics: cognitology (O.S. Kubriakova, O.O. Selivanova, M.M. Chetina, M.F. Alefirenko, M.M. Poluzhyn, M.M. Boldyrev etc.), functional onomasiology (O.O. Selivanova, A.M. Arkhanhelska etc.), theory of nomination (O.S. Kubriakova, M.M. Poluzhyn, V.M. Telia, S.V. Dmytriiev etc.). The aim of the article is the analysis of occasionality and meaning of occasional units from cognitive and onomasiological points of view. Methods and methodology of the research. In this study: information seeking and descriptive methods; componential, cognitive as well as onomasiological analyses are used. The statement of the basic material. In an age when the anthropocentric scholastic paradigm becomes leading in the humanities, there is a need for scientific study of everything that forms the basis of a human being: thinking, language, behaviour etc. By examining the nomination process as well

Анотація. У статті здійснено когнітивно-ономасіологічний аналіз оказіональності в англійській мові. Актуальність дослідження полягає в когнітивних особливостях появи індивідуально-авторських неологізмів. Адже «авторське новоутворення» передбачає «інтенційність мовленнєво-мисленнєвої діяльності». Метою статті є визначення процесів утворення оказіоналізму як наслідку пізнавально-мисленнєвих процесів у свідомості людини. Завдання дослідження – визначення терміна концепт, висвітлення структури оказіональної одиниці, розгляд результатів когнітивно-ономасіологічного аналізу продукування авторських інновацій та етапи породження цих новотворів із точки зору когнітивної ономасіології. Мова і мислення – це особливі і дуже складні явища, внаслідок взаємодії яких відбувається породження мовної або мовленнєвої одиниці. Це передусім протидія двох тенденцій – розвитку мови та її збереження. Для відображення, відтворення й закріплення нових понять та ідей мова змушена поповнюватися новими одиницями. Оказіоналізми відіграють важливу роль у системі мови, створені переважно з метою художньо- стилістичної номінації для функціонування в межах певного контексту. Когнітивно-ономасіологічний аналіз розглядає новотвори ще в процесі зародження концепту, що дає змогу зрозуміти ментальну глибину новотвору. Адже особистість, яка створила нове слово, володіє індивідуальним лексиконом, який складає концептуальну основу будь-якої номінації в мовленні. Людина вибирає ту або ту одиницю номінації залежно від того, якою мірою її семантика задовольняє концептуалізацію, що вербалізується. Когнітивні передумови виникнення неологізму пов’язані, насамперед, з отриманням, опрацюванням, збереженням і передаванням інформації. Такий підхід уможливлює розкриття когнітивних чинників, що сприяють утворенню оказіоналізмів. Водночас ми виходимо з визнання ролі людини як творця процесу комунікації і, зрештою, як головного суб’єктивного чинника, що визначає основні тенденції змін у системі мови. Отже, когнітивно-ономасіологічний аналіз є комбінованим, оскільки містить виявлення мотиваційних баз під час номінації і спрямований на встановлення взаємозв’язків між найменуванням і позначуваним предметом та сприяє адекватному розумінню оказіоналізмів.