Особливості номінації інструментів будівельників у бойківських говірках

Abstract

Анотація. У статті проаналізовано назви інструментів будівельників як сегмента будівельної лексики бойків- ських говірок. Під впливом внутрішньомовних та позамовних чинників будівельна лексика бойківських говірок за- знає певних змін – деякі назви реалій будівництва архаїзуються, інші втрачають своє значення чи набувають нового. Актуальність дослідження полягає в необхідности зберегти для майбутніх поколінь діалектні назви, які можуть бути втрачені, простежити лексико-семантичні процеси в семантичній підгрупі назв інструментів будівельників. Мета і завдання наукової розвідки полягає у визначенні структури назв інструментів будівельників, їх мотивації, способів творення, походження, а також внутрішньосистемних звʼязків. Здійснений аналіз засвідчив, що за структурою назви інструментів представлені здебільшого однослівними номенами. Для їх творення типовими МО є «дія», яку викону- ють цим інструментом (дз’у|бан, кле|пач, пажǀник, стру|гак, тоў|качка, коло|тушка, трамǀбачка та ін), та «будівельний матеріал» (ґон|тар’, дра|ничник, лат|ник). Прості назви утворені здебільшого суфіксальним способом словотворен- ня (шеме|т’іўка, ст’і|гачка, шпик|л’арка, маст’е|рок та ін.), спорадично відзначено префіксальний спосіб (отǀвʼес) та основоскладання (бензопи|ла, водоǀвага). Двослівні назви репрезентують незначну частину досліджуваної семантичної підгрупи, більшість із яких – атрибутивно-субстантивні словосполуки (ручǀна пиǀла, т|рац’ка пи|ла, штико|ва ло|пата, сов|кова ло|пата та ін.). Вони ілюструють родо-видові системні звʼязки в цій семантичній підгрупі. У деяких говірках засвідчені також антоніми, утворені за диференційними ознаками ‘розмір’ (полу|т’ор: |т’орка), «форма» (моло|ток : клеи|вец’), та синоніми, представлені лексичними дублетами (коло|тушка, тоў|качка, трамǀбачка, |доўбн’а, трам|боўка, |доўбинка ʻтовстий дерев’яний молот, яким набивали глину на долівці чи споруджували глинобитні печіʼ). Назви ін- струментів та засобів ілюстровані як питомими лексемами, так і запозиченими з німецької (ш|пател’, |к’ел’ма, ш|миґа та ін.), польської (трач, об|цен’ґʼи, пйон), угорської (ар|шʼіў, фарáґíв, д’аг|л’іў), чеської (кром|пач), голландської (|ва- терпас) та тюркських мов (джи|ґан). Більшість назв є нормативними в сучасній українській літературній мові. Деякі назви перейшли до пасивного словника бойківських говірок під впливом позамовних чинників. Ключові слова: бойківські говірки, будівельна лексика, інструмент, засіб, назва, значення, лексема, семантика.

FEATURES OF THE BUILDERS’ TOOLS NOMINATION IN BOYKO’S DIALECTS Abstract. The article analyzes the names of builders’ tools as a segment of the construction vocabulary of Boykо’s dialects. Internal and external lingual factors, influencing the vocabulary of dialects, lead to the fact that certain names of construction realities are becoming archaic. The relevance of the study lies in the need to preserve dialect names that may be lost for future generations. In addition, the relevance of the study is caused by the lack of a systematic analysis of the construction vocabulary of Boyko’s dialects as well. The purpose and objectives of investigation is to identify the structure of the names of the tools of the builders,as well as their motivation, wordbuilding, ethymology and systemic links. The analysis showed that, in terms of structure, the names of instruments and tools are represented in one-word language units. To create one-word names, typical morphemes are ‘action’ (dzuban, klepach, pazhnyk, tovkachka, kolotushka, trambachka, etc.) and ‘building material’ (gontar, dranychnyk, latnyk). Simple names are formed mainly by suffixation (shemetivka, stihachka, shpiklarka, masterock, etc.).Compound way of word formation and word building by means of prefixes (benzopyla, wodowaha) are viewed sporadically. Two-word units make up an insignificant part of the studied joint venture, most of which are attributive-substantive word combinations (ruchna pyla, tratska pyla, shtykova lopata, sovkova lopata, etc.) In some dialects, the antonymic relations with the differential attribute «size» (polutorka), «shape» (molotok, klevets, and synonymic relations (kolotushka, tovkachka, trambachka – doubna, tramboyka – doubinka) are figured out. The names of tools and means are illustrated both with specific lexemes and borrowed from German (shpatel, kelma, shmyga, etc.), Polish (trach, obtsenky, pyon), Hungarian (arshiy, faragiv,dagliu), Czech (crompach), Dutch (vaterpas), Turkish (уugan). An earlier borrowing from the new Greek language (liskar) is sporadically mentioned. Most of the names are normative in the modern Ukrainian literary language. Some names have passed to a passive vocabulary of dialects under the influence of extra-linguistic factors. Keywords: Boyko’s dialect, construction vocabulary, name, meaning, lexeme, semantics, tool, means.