Етнопсихологічна специфіка мотиву створення світу з яйця в українських казках та колядці "Була у Бога перепеличка"

Abstract

Анотація. Як засвідчують сюжети давніх українських колядок («Була у Бога перепеличка») та деяких казок («Яйце-райце», «Про бідного чоловіка й Воронячого царя», «Казка про пташку, що несла золоті яйця», «Три золоті яйця»), колись в українському фольклорі був міф про створення світу з яйця (Праяйця, Золотого зародка). Його рес- таврація є можливою на тлі індійських та китайських міфів (про створення світу Брахмою та Пань-Гу). Близькість сюжетів пояснюється архетипною основою світових міфів: у них завуальовано відображається символічний сценарій появи індивідуальної свідомості (створення внутрішнього світу людини). Яйце можемо інтерпретувати як уособлення передсвідомої цілісності, внаслідок руйнування якої людина втрачає свою божественну досконалість (мотив гріхопа- діння після Золотої доби). У міфологічній колядці «Була у Бога перепеличка» у ролі деміурга постає орнітоморфний образ давньої богині, яка в новітній інтерпретації тексту вже не здатна звити гніздо так, щоб їй не перешкоджали (що символізує неможливість повторення акту світотворення в іншій часовій площині). У колядці послідовність вибору місця для створення гнізда (де згодом з’являться яйця і пташенята) розгортається ніби в зворотному порядку: від су- часного етапу до давно минулого, відбувається метафоричний зворотний відлік подій. Аж у кінці колядки згадано про глибоке море як місце, де птаха має знести яйце (а з цього мотиву в міфологіях інших народів розпочинається процес світотворення). У казках «Яйце-райце», «Про бідного чоловіка й Воронячого царя», «Стрілець і гриф» символом духо- вного переродження людини постає яйце, млинок, шкатулка. Худоба, яка з’являється з яйця-райця, є метафоричним уособленням мрії людини про достаток, багатство, безтурботне життя. А мотив передчасного розбивання яйця-райця й втеча худоби символічно відображає нездатність людської свідомості осягнути сутність «дарунків» Самості (бо- жества), психологічну незрілість людського «Я». У казках «Про пташку, що несла золоті яйця» та «Чарівна пташка» тимчасова трансформація життя чоловіка відбувається завдяки золотим яйцям, які несе пташка. У казці «Три золоті яйця» створення «нового», щасливого світу для головного героя пов’язане з появою в його житті кохання (у подаро- ваному старенькою бабусею яйці він знаходить кохану дівчину). Мотив «індивідуального світотворення» у цій казці пов’язаний і з образом Золотого зародка, і з образом богині. Ключові слова: архетип, казка, колядка, космогонічні міфи, український фольклор, психоаналіз, яйце-райце.

Abstract. According to the plots of ancient Ukrainian carols (“God had a quail”) and some fairy tales (“Yaitse-raitse”, “About a poor man and a crow king”, “The tale of a bird that laid golden eggs”, “Three golden eggs”), once in Ukrainian folklore, there was a myth about the creation of the world from an egg (grand egg, Golden Embryo). Its restoration is possible on the basis of Indian and Chinese myths (about the creation of the world by Brahma and Pan-Gu). The similarity of the plots is explained by the archetypal basis of world myths: they reflect the symbolic scenario of the emergence of individual consciousness (the creation of the inner world of a person). The egg can be interpreted as the personification of subconscious integrity, as a result of the destruction of which a person loses his divine perfection (the motive of the fall after the Golden Age). In the mythological carol “God had a quail” ornithomorphic image of the ancient goddess appears in the role of a demiurge, who is not able to make a nest so as nobody interferes with her in the latest interpretation of the text, (symbolizing the impossibility of repeating the act of creation in another time plane). In the carol, the sequence of choosing a place to build a nest (where eggs and chicks will later appear) unfolds in reverse order: from the present stage to the past, there is a metaphorical countdown of the events. Only at the end of the carol the deep sea is mentioned as a place where the bird must lay an egg (and from this motif the process of world creation begins in the mythologies of other peoples). In fairy tales “Yaitse-raitse “, “About the poor man and the Crow king”, “An archer and a vulture” an egg, a mill, or a box appears as a symbol of the spiritual rebirth of the person. The cattle that appears from the yaitse-raitse is a metaphorical embodiment of a person’s dream of prosperity, wealth, and a carefree life. And the motive of premature breaking of the yaitse-raitse and the cattle escape symbolically reflects the inability of human consciousness to comprehend the essence of the “gifts” of the Self (deity), the psychological immaturity of the human “Ego”. In the fairy tales “About a bird that laid golden eggs” and “Magic bird”, the temporary transformation of a man’s life takes place thanks to the golden eggs that a bird lays. In the fairy tale “Three Golden Eggs”, the creation of a “new”, happy world for the protagonist is associated with the appearance of love in his life (in the egg given by his old grandmother, he finds his beloved girl). The motif of “individual creation” in this tale is associated both with the image of the Golden Embryo and the image of the goddess. Keywords: archetype, fairy tale, carol, cosmogonic myths, Ukrainian folklore, psychoanalysis, yaitse-raitse.