Точність метакогнітивного моніторингу у розрізі складності / легкості завдань

Abstract

Стаття зосереджена на аналізі деяких теоретичних та емпіричних аспектів взаємозв’язку між точністю метакогні- тивного моніторингу та складністю / легкістю завдань. На основі теоретичного аналізу та емпіричного дослідження ми розкриваємо роль складності / легкості завдань у точності метакогнітивного моніторингу студентів, аналізуємо, наскільки точно студенти можуть здійснити правильність виконання завдань відповідно до визначених рівнів склад- ності / легкості завдань тощо. Під час здійснення суджень метакогнітивного моніторингу студенти оцінювали рівень складності / легкості завдань шляхом відповідей на EOTs запитання щодо складності / легкості кожного завдання. Отримані результати показали нелінійний характер співвідношення суб’єктивної складності / легкості завдань та фак- тичного рівня складності / легкості завдань. Загалом, аналіз такого оцінювання усіх завдань показав, що найбільше, а саме 68,2% респондентів оцінили завдання як легкі, тоді як 31,8% респондентів визначили завдання як складні. У прогностично оцінених студентами легших за рівнем складності / легкості завданнях найбільше респондентів – 21% – відзначились показниками недостатньої впевненості, і лише 5,2% показали надмірну впевненість. У завданнях середнього рівня складності 12,6% респондентів показали точність метакогнітивного моніторингу за типом «ТММ++». У складніших завданнях надмірну впевненість показали 17,5% і 16,5% респондентів відповідно. Заслуговує на увагу висновок, що студенти, як правило, неточні у своїх метакогнітивних судженнях і саме неточний метакогнітивний моні- торинг має більший прояв тоді, коли представлена до опрацювання інформація є складнішою, і, відповідно, менший, коли завдання є легшими. Надбанням є те, що результати дослідження можуть зіграти важливу роль у процесі розу- міння взаємозв’язку між точністю метакогнітивного моніторингу та навчальною успішністю студентів університету.

The paper is focused on the analysis of some theoretical and empirical aspects of the relationship between the accuracy of metacognitive monitoring and the assessment of the complexity / ease of tasks. With the help of theoretical analysis and empirical research we aim at revealing the role of complexity / ease of tasks in the accuracy of metacognitive monitoring of students, analysing how accurately students can perform tasks according to certain levels of complexity / ease of tasks, etc. During the test, with the help of metacognitive monitoring judgments students assessed the level of complexity / ease of the tasks by answering the EOTs questions about the complexity / ease of each task. The results showed the nonlinear nature of the ratio of subjective complexity / ease of tasks and the actual level of complexity / ease of tasks. It is noteworthy that students are usually inaccurate in their metacognitive judgments and inaccurate metacognitive monitoring is more spread when the information submitted for processing is more complex, and, accordingly, less when the tasks are easier. In general, the analysis of this assessment of all tasks showed that 68.2% of respondents rated the tasks as easy, while 31.8% of them identified the tasks as difficult. In the assessed easier tasks, the majority of respondents – 21% – showed underconfidence, and only 5.2% showed overconfidence. In the tasks of medium level of complexity, 12.6% of respondents showed the accuracy of metacognitive monitoring by type “TMM++”. 17.5% and 16.5% of students, respectively, showed overconfidence in more complex tasks. The benefit is that the results of the study can play an important role in understanding the relationship between the accuracy of metacognitive monitoring and the academic performance of university students.