Розвиток комунікативних умінь дітей з ООП в умовах інклюзивного навчання

Abstract

У статті здійснено теоретичний аналіз досліджень з проблеми організації освітнього процесу в умовах інклюзивно- го навчання. Проаналізовано психолого-педагогічні дослідження з питання розвитку комунікативних умінь школярів. Відмічено, що проблему розвитку комунікативних умінь у молодших школярів в умовах інклюзивної освіти вивчено недостатньо. Саме формування комунікативних умінь у майбутньому забезпечує соціалізацію дитини з ООП. У констатувальному експерименті за допомогою «Картки спостереження за комунікативними уміннями учнів» установлено рівень розвитку комунікативних здібностей, комунікативних дій і мовленнєвих навичок молодших шко- лярів двох інклюзивних класів. Отримані результати свідчать про недостатній рівень формування комунікативних умінь в учнів інклюзивних класів. У формувальному експерименті проведено вісім корекційних занять з учнями експериментальної групи. Усі заняття побудовані за певною структурою й містили ігрову діяльність учнів: створення сюжетно-рольових ситуацій; театралізовані ігри та завдання, настільні ігри, конструювання, вербальні й невербальні ігри та завдання. Робота на заняттях одночасно проходила за трьома напрямами: розвиток комунікативних якостей дитини; розвиток кому- нікативних умінь; розвиток мовленнєвих навичок. Результати контрольного експерименту свідчать про те, що учні експериментального класу в процесі ігрової діяльності більше спілкувалися з дитиною з ООП. Учень з ООП з експериментальної групи став упевненіше зверта- тися до однокласників, перестав відчувати страх, що однокласники його не зрозуміють. В учня з ООП з контрольної групи спостерігалася висока конфліктність та агресія. Отримані результати дали змогу зробити висновок, що ігрова діяльність сприяє розвитку комунікативних якос- тей, комунікативних дій і мовленнєвих навичок, із яких складаються комунікативні уміння, як у звичайних учнів, так і в учнів з ООП.

The article provides a theoretical analysis of research on the organization of the educational process in the context of inclusive education. Psychological and pedagogical research on the development of communicative skills of students is analyzed. It is noted that the problem of development of communicative skills in junior schoolchildren in the conditions of inclusive education is insufficiently studied. It is the formation of communicative skills in the future that ensures the socialization of a child with SEN. The level of development of communicative abilities, communicative actions and speech skills of junior schoolchildren of two inclusive classes was established in the observational experiment with the help of the “Student's Communication Skills Observation Card”. The obtained results indicate an insufficient level of formation of communicative skills in students of inclusive classes. In the formative experiment, eight correction classes were conducted with students of the experimental group. All classes were built on a certain structure and contained the play activities of students: the creation of story-role situations; theatrical games and tasks, board games, construction, verbal and nonverbal games and tasks. Work in the classroom took place simultaneously in three areas: the development of communicative qualities of the child; development of communication skills; development of speech skills. The results of the control experiment show that the students of the experimental class in the process of play activities communicated more with the child with SEN. The student from SEN from the experimental group became more confident in addressing his classmates, he stopped feeling fear that his classmates would not understand him. The student with SEN from the control group showed high conflict and aggression. The obtained results allowed us to conclude that play activities promote the development of communicative qualities, communicative actions and speech skills, which make up the communicative skills of both ordinary students and students with SEN.