Правові аспекти легалізації обігу та застосування цивільними особами вогнепальної зброї для відсічі збройної агресії Російської Федерації

Abstract

Сучасна агресія Російської Федерації (РФ) проти України актуалізувала різні актуальні соціально-політичні та кримінально-правові проблеми. Встанов- лено, що найбільший інтерес у суспільства викликала проблема легалі- зації обігу та застосування цивільними особами вогнепальної зброї для відсічі збройної агресії РФ. Аналіз нормативних актів дозволив визначити два рівні доступу цивільних осіб до вогнепальної зброї для відсічі зброй- ної агресії РФ: загальний та спеціальний. Загальний визначений законами України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України» від 03.03.2022 № 2114-IX та «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та інших законів України щодо визначення обставин, що виключа- ють кримінальну протиправність діяння та забезпечують бойовий імунітет в умовах дії режиму воєнного стану» від 15.03.2022 № 2124-ІХ. Спеціаль- ний визначений Законом України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 р. № 1702-IX та Порядком застосування членами добро- Правові аспекти легалізації обігу та застосування... 119 вольчих формувань територіальних громад особистої мисливської зброї та набоїв до неї під час виконання завдань територіальної оборони, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 р. № 1448. Аналіз нормативний актів на загальному рівні дозволив визначити, що прогалинами Закону України № 2114-IX є: відсутність чіткої кореспонден- ції з Законом України № 1702-IX; невірне посилання на постанову Кабіне- ту Міністрів України № 828; відсутність чітких умов щодо застосування зброї. Позитивними моментами є: розширення можливостей не тільки для громадян України, а також для іноземців та осіб без громадянства, щодо отримання та застосування вогнепальної зброї; фактичне виключення кри- мінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї. Встановлено, що Закон України № 2124-ІХ передбачив нову обставину, що виключає кримінальну протиправність діяння – «Виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України» (ст. 43–1 КК України), яка визначає, з одного боку, досить широкі можли- вості для захисту України; з іншого – передбачає низку умов правомірності діяння, які значно ускладнюють таку діяльність. Доведено, що нормативні акти на спеціальному рівні розраховані біль- ше на мирний період життя (він ускладнений умовами, які в особливий період важко дотримуватися), чітко визначені суб’єкти та засоби захисту, визначені часові межі – під час виконання завдань територіальної оборони. Встановлено невідповідність між переліком засобів захисту, який визначе- ний Законом України № 1702-IX та Постановою Кабінету Міністрів України № 1448. Констатовано, що вказані нормативні акти не мають поширення на всіх цивільних осіб та не дають більш широких можливостей для не- обхідної оборони.