Адміністративна відповідальність за окремі порушення карантинного режиму в закладах роздрібної торгівлі, громадського харчування та сфери послуг

Abstract

Стаття присвячена окремим питанням притягнення до адміністративної відповідальності найманих працівників суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі, громадського харчування та послуг, за порушення правил карантину людей. Автором проаналізовано склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 443 КУпАП, зокрема в аспекті окремих ознак їх об’єктивної сторони та суб’єктного складу. На прикладі судової справи автор аналізує помилки правової кваліфікації працівниками поліції дій / бездіяльності найманого працівника суб’єкта господарювання, який перебуває на робочому місці без вдягнутого засобу індивідуального захисту. Автором також відзначено негативні процесуальні наслідки практики неточного зазначення в адміністративних матеріалах конкретної норми законодавства, у порушенні якої звинувачується особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. Автор наголошує на практиці ЄСПЛ, згідно з якою не допускається самостійна перекваліфікація адміністративного правопорушення судом та сприяння судом органу / посадовій особі, що склала адміністративний протокол, у відшукуванні доказів вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Окремо зауважується, що положення чинного законодавства щодо карантину людей на період дії воєнного стану значною мірою мають рекомендаційний характер, однак після припинення правового режиму воєнного стану актуальність правильної кваліфікації адміністративних правопорушень у даній сфері правовідносин зросте. В результаті автор робить висновок про неможливість притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 443 КУпАП осіб, які не мають статусу суб’єктів підприємницької діяльності або посадових осіб суб’єктів господарювання – юридичних осіб, а також обов’язок суду закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення в такому випадку.