Мережеві (діджитал) партії в українському партогенезі : що далі чекає на українську партійну систему?

Abstract

Досліджуються тенденції розвитку політичних партій в українському політикумі у ХХІ ст. Йдеться про те, що партії в українському політикумі перестають виконувати притаманні для них у демократичному суспільстві функції, і в одних випадках вони перетворюються на оболонки, всередині яких функціонують неформальні практики на кшалт «патрон – клієнтела», а в інших – виникають інституційні гібриди, які захищають інтереси окремих особистостей чи олігархічних угруповань. Як наслідок низка українських науковців констатують партійну кризу в Україні, називаючи партії «агентами дедемократизації», «партійними проектами», субститутами», «партійно-електоральними машинами». Констатовано, що низка тенденцій українського партієтворення пов’язана з появою партій нового типу – мережевих (діджитал) партій, однією з ознак яких є відсутність партійної структури. Охарактеризовано основні напрямки роботи таких партій: а) збір та обробку персональних даних виборців; б) розповсюдження політичної реклами в інтернеті; в) розбудова діджитал команд партій; г) залучення фінансових ресурсів шляхом краудфандингу; д) комунікація з виборцями в соціальних мережах.