Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/43867
Назва: | Парламентські вибори 2021 року в країнах Європейського Союзу: характеристика загальних тенденцій та національних особливостей електорального вибору |
Інші назви: | 2021 Parliamentary Elections in the European Union Countries: Description of General Trends and National Features of Electoral Preferenc |
Автори: | Остапець, Юрій Олександрович Копинець, Юрій Юрійович |
Ключові слова: | Ключові слова: парламентські вибори, Європейський Союз, Німеччина, Чехія, Болгарія, Нідерланди, «мейнстримні партії», партії «нової політики», популістські партії, праворадикальні партії. |
Дата публікації: | 2022 |
Видавництво: | Одеса: Видавничий дім "Гельветика" |
Бібліографічний опис: | Остапець Ю., Копинець Ю. Парламентські вибори 2021 року в країнах Європейського Союзу: характеристика загальних тенденцій та національних особливостей електорального вибору. Регіональні студії. 2022. № 30. С. 82–90. |
Короткий огляд (реферат): | Проаналізовано парламентські вибори у чотирьох країнах Європейського Союзу: Нідерландах (15-17 березня), тричі в Болгарії (4 квітня, 11 липня та 14 листопада), Кіпрі, Німеччині (26 вересня) та Чехії (8-9 жовтня). Підкреслено, що парламентські виборчі кампанії 2021 р. мають яскраво виражений національний профіль, відтак їх потрібно досліджувати враховуючи країнову специфіку. Зазначено, що разом з тим, за своєю логікою вони багато в чому вписуються у більш широкий європейський і світовий тренди розвитку партійних систем. Вказано, що головною характеристикою виборчих кампаній було протистояння «мейнстримних» партій і партій «нової політики», а на конфігурацію партійних систем мав суттєвий вплив загальносвітовий тренд трансформації політичних партій: від масових партій з чіткою ідеологічною спрямованістю і розгалуженою ідеологічною структурою до картельних / мережевих / кіберпартій з розмитою ідейною орієнтацією та відсутністю традиційної апаратно-організаційної структури. Охарактеризовано електоральні результати партій «нової політики»: у Болгарії виборча коаліція «Продовжуємо зміни» здобула перемогу на виборах, у Чехії партія «АNO 2011» посіла друге місце, а виборча коаліція «Пірати і старости» – третє; у Нідерландах «Партія свободи» отримала третій результат, а в Німеччині партія «Альтернатива для Німеччини» – п’ятий. Участь в урядових коаліціях взяли виборчий блок «Продовжуємо зміни», партія «Альтернатива для Німеччини» та виборчий блок «Пірати і старости». Досліджено причини успіху партій «нової політики». До них можна віднести: розчарування громадян у «старих, корумпованих» політиках і «мейнстримних» політичних партіях та зростання недовіри до них; персоналізацію та медіатизацію політики; ціннісну трансформацією, яка пов’язана з укоріненням «постматеріальних» цінностей; антиглобалістські, антимігрантські та євроскептичні суспільні настрої; освоєння мережевого простору. |
Тип: | Text |
Тип публікації: | Стаття |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/43867 |
ISSN: | 2663-6115 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри політології і державного управління |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Остапець Ю._ПВ ЄС_2021.pdf | 394.29 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.