Поетика української новели кінця ХІХ – початку ХХ століть: суб’єктивно-авторська візія буття

Abstract

Метою даного дослідження є вивчення поетики української новели зламу минулих століть, а саме – вираження в художньому тексті суб’єктивно-авторського світосприйняття, вираження засобами поетики. Адже категорія суб’єктивного відображає зміст філософії певного автора, світоглядні тенденції українського модернізму. Українські письменники кінця ХІХ – початку ХХ століть переосмислюють взаємини людини зі світом у всіх можливих його аспектах – соціальному, національному, природному. Буття людини у світі, зміст філософії того чи іншого автора відображають у художньому творі категорії часу і простору, що дає підстави розглядати їх як онтологічні феномени української новели зламу минулих століть.Подальше вивчення поетики української новели крізь призму суб’єктно-авторської візії поглибить уявлення про філософський дискурс українського модернізму.