Документальне підтвердження правового статусу адвоката як необхідна умова реалізації права на запит

Abstract

Дане наукове дослідження присвячене розкриттю проблемних питань, які пов’язані із практичною ре- алізацією одного із основних професійних прав адвоката, яке є невід’ємним атрибутом всієї адвокатської діяльності, а саме права на адвокатський запит. В рамках даної статті було здійснено теоретико-прикладне дослідження різних підходів науковців, а також позиції законодавця щодо необхідності документального підтвердження адвокатом свого статусу задля реалізації законодавчо закріпленого за ним професійного права на запит, а також проаналізовано вимоги до форми та змісту адвокатського запиту та можливі способи його надсилання. Аргументується позиція, згідно з якою доцільним є закріплення на законодавчому рівні положення, за яким підтверджувати запит документами, що посвідчують повноваження адвоката не потрібно, враховуючи необхідність як до- держання вимоги про забезпечення збереження адвокатської таємниці, так і реалізацію адвокатом в такому випадку саме його професійного право, що не залежить від набуття ним статусу адвоката-захисника чи адвоката-представника. Для досягнення поставленої мети, авторами були застосовані характерні для правової науки методи. Дослідження проводилося із застосуванням діалектичного методу пізнання правової дійсності, що надав можливість проаналізувати сутність права адвоката на запит, тоді як використання системно-структурного методу надало можливість визначити загальну структуру роботи, що сприяло належному розкриттю завдань дослідження щодо з’ясування практичних перепон в належній реалізації такого права. На підставі проведеного дослідження, автори доходить висновку, що адвокатський запит повинен місти- ти дані, які підтверджують зв’язок запитуваних документів (інформації) або їх копій з наданням правової допомоги, і адвокат повинен не забувати, що за зловживання таким правом до нього може бути застосована дисциплінарна відповідальність.