Конфіденційне спілкування адвоката зі своїм клієнтом як гарантія здійснення адвокатської діяльності.

Abstract

Дана стаття присвячена розкриттю теоретико-прикладних питань, які пов’язані із реалізацією однієї із основних гарантій професійної діяльності адвоката, а саме забезпечення конфіденційності його спілкування зі своїй клієнтом. В рамках даного дослідження було розкрито різні підходи науковців, а також позиції законодавця щодо практичного забезпечення права підозрюваного (обвинуваченого) на конфіденційне спілкування зі своїм захисником насамперед у випадках затримання такої особи. Аналізуються також міжнародні стандарти та практика Європейського суду з прав людини в аспекті реалізації заборони втручання у приватне спілкування адвоката із його клієнтом. Аргументується позиція, згідно з якою існування безсумнівної довіри до профе- сійної діяльності адвоката, як квінтесенція здійснення адвокатської діяльності, можливе лише за умови не- ухильного дотримання принципу конфіденційності, що забезпечується в тому числі, й забороною втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом. Для досягнення поставленої мети, автором були застосовані характерні для правової науки методи. До- слідження проводилося із застосуванням діалектичного методу пізнання правової дійсності, що надав мож- ливість проаналізувати сутність гарантії щодо заборони втручання у приватне спілкування адвоката з клієн- том, тоді як використання системно-структурного методу надало можливість визначити загальну структуру роботи, що сприяло належному розкриттю завдань дослідження. На підставі проведеного дослідження, автор доходить висновку, що українське законодавство приділяє значну увагу гарантії забезпечення конфіденційності спілкування адвоката зі своїм клієнтом, яке в цілому відповідає міжнародним засадам у цій сфері та спрямоване на створення належних умов забезпечення до- тримання принципу конфіденційності та адвокатської таємниці як необхідних умов здійснення адвокатської діяльності.