Роль дистального сплено-ренального анастомозу в лікуванні синдрому портальної гіпертензії в епоху трансплантації печінки

Abstract

Гемодинамічні дослідження були проведені у 39 пацієнтів із цирозом печінки до та після дистального спленоренального шунтування за період 1985 – 2005 років. Після селективного спленоренального шунтування показники печінкової гемодинаміки значуще не змінювались в найближчому післяопераційному періоді. У віддаленому періоді портальний кровоплин зменшувався на 14%, тиск в портальній вені знижувався до 11%. Добрі і задовільні результати були досягнуті у всіх пацієнтів. Частота післяопераційної енцефалопатії склала 16,6%. Річна виживаємість склала 72,5%, 5-річна – 65%, 10-річна – 39%. Селективний спленоренальний шунт може використовуватись як проміжна ланка – "міст" до трансплантації печінки.

Hemodynamical investigations were performed in 39 patients with liver cirrhosis before and after the distal splenorenal anastomosis from 1985 to 2005. After the selective splenorenal shunting operation factors of hemodynamics did not change significantly in the immediate postoperative period, in the further period the portal blood flow had reduced by 14%, the pressure in a portal vein had reduced by 11%. Good and satisfactory results were achieved in all the patients. The frequency of postoperative encephalopathy made 16,6% after 36 months, after shunting – 24,9%. Probability of survival during the year made was 72,5%, 5 years – 65%, 10 years – 39%. Selective splenorenal shunting can be considered like an intermediate point – “bridge” to the liver transplantation.