Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/44989
Title: Згадуючи Олену Юрош
Authors: Вегеш, Микола Миколайович
Keywords: Олена Юрош, історія музики, культура Закарпаття, біографія
Issue Date: 2022
Publisher: Ужгород: TIMPANI
Citation: Вегеш М. Згадуючи Олену Юрош. Юрош О. М. Непроминальне. Pro Memoria / Упорядкування: В. В. Юрош, І. М. Зимомря, М. М. Зимомря; за редакцією: М. І. Зимомря. Ужгород: TIMPANI, 2022. С. 387–388.
Abstract: Книжку склали вибрані праці Олени Юрош (уродж. Зимомря) з наукового доробку талановитої дослідниці. 10 березня 2021 року потужна нитка її життєвого поступу передчасно урвалася напередодні 50-річчя від дня народження, що припало б на 26 квітня 1971 року. Видання містить спогади сучасників про видатну особистість, вибрані листи співчуття, а також щоденникові записи Миколи Зимомрі, присвячені незабутньому образові св. п. Доньки. Вміщено бібліографічні, документальні матеріали, а також окремі фотографії. Збірник розраховано на колег-однодумців, які особисто знали Олену Юрош, працювали поруч, а також на тих педагогів-музикознавців, хто прагне глибше пізнати професійну музичну культуру Закарпаття на різних етапах її становлення загалом і розвитку на зламі ХХ і перших двох десятиліть ХХІ ст.
Description: Біль в однині. І біль в множині. Яка різниця? Дуже суттєва, бо одиничний біль гнітить до краю; натомість множинний біль – ламає і пригинає до землі так, що годі випростатись... Ми в цьому переконалися. Бо перша половина березня 2021 року зламала і нас – відійшла у засвіти доня Олена, з одного боку, сестра, матуся для сина Владислава й дружина для чоловіка Владислава – з іншого... Вона не дожила полудня віку... Зрозуміло, ніхто з найрідніших не кликав її Оленою, бо вона уособлювала інше – Сонечко. Камінь-валун на серці. Тяжкою брилою давить на свідомість – невже воно згасло? Усі філософські теорії гублять сенс, а найбільше – Кантова теорія чистого розуму! *** ...Олена Юрош (уроджена Зимомря) народилася 26 квітня 1971 року в місті над Ужем. Щаслива пора босоногого дитинства минала швидко, бо однієї весни припало перебування в осередку «Артек», що в українському Криму, а іншої пори року там, де судилося... І повсюди й завжди навчалася зразково, у тім числі в Ужгородській середній школі № 2. Відтак завершила студії в Ужгородському державному музичному училищі імені Дезидерія Задора (1990). Поступала в Львівську музичну консерваторію – і тут вперше нещасливий «стоп-кадр»: склала усі іспити з відмінними оцінками, а в списку прийнятих нема... Ректор пояснює «і так горизонтально», «і так вертикально», мовляв, – «сам не знаю, як то ся стало!? Провина наша велика!». Так щиро виказує, як би сіль із медом їв! Окремі нашіптували, що ще «треба для порятунку справи». Та абітурієнтка зупинила процес категоричним рухом – за мить встигла вибрати документи, бо їдемо в Івано-Франківськ! Тієї ж днини ми були біля віконця приймальної комісії, яка визнала «львівські відмінні оцінки». І на5 ступного дня Олена Зимомря була в лавах студентів музично-педагогічного факультету Прикарпатського державного (нині національного) педагогічного університету ім. Василя Стефаника, де навчалася упродовж 1990 – 1995 рр. Треба сказати, що той же ректор наступного року «дав ся знати» з огляду на можливість переведення з Івано-Франківська до міста Лева. Проте наставниця класу «фортепіано» зуміла переконати улюблену ученицю-відмінницю, що цього робити не слід!
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/44989
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри політології і державного управління



Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.