Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/45032
Title: ВЗАЄМОЗВ ̓ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ТІЛА З ФУНКЦІОНАЛЬНИМ СТАНОМ ЕНДОТЕЛІАЛЬНОЇ ФУНКЦІЇ У ЖІНОК МОЛОДОГО ВІКУ
Other Titles: RELATIONSHIP BETWEEN INDICES OF BODY COMPOSITION AND FUNCTIONAL CONDITION OF ENDOTHELIAL FUNCTION IN YOUNG WOMEN
Authors: Немеш, Маріанна Іванівна
Кентеш, Оксана Павлівна
Паламарчук, Ольга Сергіївна
Костенчак-Свистак, Ольга Євгенівна
Крічфалушій, Оксана Павлівна
Keywords: ендотеліальна дисфункція, оксид азоту, жирова тканина, ожиріння
Issue Date: 2021
Publisher: Здобутки клінічної і експериментальної медицини
Series/Report no.: 2021. No 1;
Abstract: РЕЗЮМЕ. На сьогоднішній день проблема ожиріння тісно пов ̓язана з ендотеліальною дисфункцією. Ендотеліальна дисфункція характеризується порушенням функціонування ендотелію в бік зниження вазодилатації. В свою чергу, ендотеліальні клітини відіграють важливу роль у мікроциркуляції тканин. Неоваскуляризація залежить від синтезу ендотеліальними клітинами судинного ендотеліального фактора росту. При абдомінальному ожирінні спостерігається підвищений вміст вісцерального жиру, це супроводжується виробленням таких прозапальних адипокінів як вісфатин, фактор некрозу пухлин-альфа (α-ФНП), що впливає на зменшення синтезу оксиду азоту ендотелієм. Мета – знайти взаємозв ̓язок між показниками компонентного складу тіла з функціональним станом ендотеліальної функції у здорових осіб жіночої статті. Матеріал і методи. У дослідженні взяла участь 41 здорова студентка віком 18–25 років. Вимірювання маси тіла, а також визначення таких параметрів як індекс маси тіла (ІМТ, кг/м2), відсотковий вміст загального жиру (ВЗЖ, %), вміст вісцерального жиру (ВВЖ, од.) та вміст безжирової маси (ВБМ, %) проводили з використанням вагів-аналізаторів TANITABC-601 (Японія). Функціональний стан ендотелію досліджували за допомогою проби «реактивна гіперемія» (РГ) з оцінкою ендотелійзалежної вазодилатації (ЕЗВД). Дослідження проводиль на реографічному комп ̓ютерному приладі «РЕОКОМ» (ХАЇ-Медика). Результати були статистично опрацьовані за допомогою мультифакторного регресійного та кореляційного аналізів. Результати. По-перше, за результатами мультифакторного регресійного аналізу було встановлено, що ВВЖ, як незалежний предиктор, мав статистично достовірний зв ̓язок із показником ендотелійзалежної вазодилатації (ПЕЗВД) (р<0,0008). По-друге, показник ВВЖ мав статистично достовірний позитивний кореляційний зв ̓язок із ПЕЗВД (r=0,4211; p<0,006). Кореляційних зв ̓яків між ПЕЗВД та ВЗЖ, ІМТ та ВБМ знайдено не було (р>0,05). Висновки. Підвищення вмісту вісцерального жиру характеризується спершу підвищеним виробленням оксиду азоту, з метою покращення васкуляризації жирової тканини, а згодом адипокіни зменшуватимуть синтез оксиду азоту, що призведе до втрати еластичної здатності судин, і тим самим сприятиме появі артеріальної гіпертензії.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/45032
ISSN: 1811–2471.
Appears in Collections:Наукові публікації кафедри фізіології та патофізіології

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
12000-Текст статті-42314-1-10-20210428 (1).pdf171.5 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.