Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/45775
Назва: Протистояння «мейнстримних» партій та «партій нової політики» у країнах Європейського Союзу за результатами парламентських виборів 2020 року
Інші назви: The Confrontation between «Mainstream» Parties and Parties of «New Politics» in the European Union Countries Given the Results of 2020 Parliamentary Elections
Автори: Остапець, Юрій Олександрович
Копинець, Юрій Юрійович
Остапець, Ірина Юліївна
Ключові слова: парламентські вибори, Європейський Союз, Ірландія, Словаччина, Хорватія, Литва, Румунія, «мейнстримні партії», партії «нової політики».
Дата публікації: 2022
Видавництво: Одеса: Видавничий дім "Гельветика"
Бібліографічний опис: Остапець Ю., Копинець Ю., Остапець І. Протистояння «мейнстримних» партій та «партій нової політики» у країнах Європейського Союзу за результатами парламентських виборів 2020 року. Політікус. 2022. С. 90-100.
Короткий огляд (реферат): Проаналізовано парламентські вибори у п’яти країнах Європейського Союзу: Ірландії (8 лютого), Словаччині (29 лютого), Хорватії (5 липня), Литві (11 та 25 жовтня), Румунії (7 грудня). Підкреслено, що парламентські виборчі кампанії 2020 р. мають яскраво виражений національний профіль, відтак їх потрібно досліджувати враховуючи країнову специфіку. Зазначено, що разом з тим, за своєю логікою вони багато в чому вписуються у більш широкий європейський і світовий тренди розвитку партійних систем. Вказано, що головною характеристикою виборчих кампаній було протистояння «мейнстримних» партій і партій «нової політики», а на конфігурацію партійних систем мав суттєвий вплив загальносвітовий тренд трансформації політичних партій: від масових партій з чіткою ідеологічною спрямованістю і розгалуженою ідеологічною структурою до картельних / мережевих / кіберпартій з розмитою ідейною орієнтацією та відсутністю традиційної апаратно-організаційної структури. Охарактеризовано електоральні результати партій «нової політики»: у Ірландії («Шин Фейн», «Зелена партія», «Енту»), Словаччині («Звичайні люди і незалежні особистості», «Ми – сім’я», «Котлебівці – Народна партія Наша Словаччина»), Хорватії («Вітчизняний рух», «Зелено-ліва коаліція»), Литві (Партія праці, Партія свободи), Румунія («Союз порятунку Румунії – Партія свободи, єдності та солідарності», «Альянс за єдність румун»). Участь в урядових коаліціях взяли «Зелена партія» (Ірландія), «Звичайні люди і незалежні особистості», «Ми – сім’я» (Словаччина), Партія свободи (Литва), «Союз порятунку Румунії – Партія свободи, єдності та солідарності» (Румунія). Досліджено причини успіху партій «нової політики». До них можна віднести: розчарування громадян у «старих, корумпованих» політиках і «мейнстримних» політичних партіях та зростання недовіри до них; персоналізацію та медіатизацію політики; ціннісну трансформацією, яка пов’язана з укоріненням «постматеріальних» цінностей; антиглобалістські, антимігрантські та євроскептичні суспільні настрої; освоєння мережевого простору.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/45775
ISSN: 2414-9616
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри політології і державного управління

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Остапець_ ПВ ЄС_2020.pdf229.97 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.