Ставлення громадян України до каналів комунікації про здоров’я: з 2012 по 2020 р.

Abstract

Мета: визначити динаміку поширеності та ступеня довіри до різних каналів отримання інформації про здоров’я в Україні упродовж 2012-2020 рр. та встановити наявність гендерних та вікових особливостей медіа-профілю громадян України. Матеріали та методи. Проаналізовані дані Мультиіндикаторного кластерного обстеження домогосподарств та спільного дослідження НУОЗ України імені П.Л. Шупика, УжНУ та ГО «Асоціація профілактики та лікування неінфекційних епідемічних захворювань» щодо отримання респондентами інформації про здоров’я з різних джерел та ступеня довіри до них. Статистична вірогідність виявлених відмінностей перевірялася за допомогою критерію хі-квадрат з поправкою на неперервність та коефіцієнту Баєса. Результати. Встановлено, що 2020 р. найбільш поширеними джерелами інформації про здоров’я є інтернет, лікарі, друзі та соціальні мережі. Онлайн-формам отримання інформації надають перевагу для оперативного (щоденного або щотижневого) користування. Лікарі, спеціалізовані медичні сайти та сторінки лікарів у соцмережах користуються найбільшою довірою у населення України як джерела інформації про здоров’я – ці три джерела водночас є і найбільш затребуваними серед респондентів. Встановлені вікові та гендерні відмінності у поширеності, довірі та бажаності каналів інформації про здоров’я. Висновки. Розбудова медичного інтернету: мережі веб-сайтів та сторінок у соціальних мережах, що адмініструються лікарями або медичними установами – є раціональним елементом стратегії комунікації щодо здоров’я. Виконання цього завдання потребує адекватної підтримки на рівні безперервного професійного розвитку лікарів.