Development of theoretical and legal approaches to understanding the essence of somatic human rights in the process of biomedical research

Abstract

It is pointed out that theoretical ideas about the relationship between man and the field of biomedical research inevitably affect the coverage of aspects that are not reduced to the subjects of constitutional and legal regulation. Accordingly, it was methodologically unjustified to limit the idea of realization of somatic rights of citizens only to the analysis of the norms of constitutions. The essence of the implementation of somatic rights of citizens in the process of biomedical research as effective elements in the development of society and in accordance with one category of constitutional law determines the need to review them from the standpoint of ontology, epistemology and axiology of rights. Thus, studies of these complex relationships do not take into account that they determine approaches to their knowledge, explore the order and principles of their implementation and protection, socio-legal “existence”, analyze the value of political and legal image. Certainly, in order to create a reliable modern scientific foundation for understanding the essence of somatic human rights in the process of biomedical research, it is advisable to influence historical excursions in the specialty that studies a particular legal issue, consti tutional and legal foundations of individual somatic rights, , on the basis of and formulated previously existing and current legislation. This will exclude certain trends in the develop ment of both legal doctrine and rule-making activities, the results of which are a thorough improvement of current legislation of Ukraine, including codified content, solve certain problems while opening ways to solve them in different historical periods to avoid in the future. negative and borrow positive experiences. The authors argue, based on the analysis of theorists of state and rights, constitution alists, natives who are involved in the study of somatic human rights, religious scholars who can achieve the result that the historiography of somatic human rights in biomedical research in the broad scientific field of knowledge development of constitutional and legal science and its regularities; in the narrow sense, it is a set of works on various problems of the history of modern constitutionalism, human rights, the influence of religion on human rights and the mechanism of their implementation and protection in a certain historical period. At the same time, the aim of the work is to study the constitutional and legal principles and the influence of various factors on the mechanism of realization of somatic rights in the process of biomedical research. The methodological basis of the study was the worldview dialectical, general scientific and specific scientific methods of cognition of the phenomena of state and legal reality. Thus, in particular, formal-logical methods of analysis and synthesis allowed to reveal the content of the concepts that make up the subject of research, to classify them, as well as to formulate intermediate and general conclusions. The systematic method allowed to study the role and significance of somatic human rights among other human and civil rights and freedoms. Using the historical method, the doctrinal basis of the study was analyzed, and the main stages of the formation of biomedical research with human participation were identified. The structural-functional method allowed to clarify the internal structure of the mechanism of constitutional and legal support of somatic rights and freedoms of man and citizen in the process of biomedical research, as well as to determine the functional pur pose of each element of this mechanism. The content of legal regulations governing social relations, within which the organization and functioning of the mechanism of protection of somatic human rights in the process of biomedical research, was revealed using a special legal method of cognition. The comparative method made it possible to identify similar features and differences in the constitutional and legal regulation of the mechanism of pro tection of somatic human rights in the process of conducting biomedical research.

Вказується, теоретичні уявлення про відносини людини та сфери біомедичних досліджень неминуче будуть охоплювати аспекти, які не зводяться до предмета конституційно-правового регулювання. Відповідно методологічно невиправданим було б обмежувати уявлення про реалізацію соматичних прав громадян лише аналізом норм конституції. Сутність реалізації соматичних прав громадян у процесі біомедичних досліджень як важливого елемента в розвитку кожного суспільства та відповідно однієї з категорій конституційного права визначає необхідність розгляду їх з позицій онтології, гносеології та аксіології права. Таким чином, дослідження цих досить складних відносин неминуче передбачає визначення підходів до їхнього пізнання, дослідження порядку та принципів їх реалізації та захисту, соціально-правового «буття», аналіз тих цінностей, які набувають політико-правове вираження. Визначено, задля створення надійного сучасного наукового фундаменту розуміння сутності соматичних прав людини у процесі біомедичних досліджень доцільним вбачається історичний екскурс у специфіку дослідження того чи іншого правового питання конституційно-правових засад закріплення окремих соматичних права, виді лення певних пріоритетів дослідження, формулювання доктринальних положень, на підставі яких і формувалося раніше діюче та чинне законодавство. Це дозволить виділити певні тенденції розвитку як правової доктрини, так і нормотворчої діяльності, результатом якої є докорінне вдосконалення чинного законодавства України, у тому числі й кодифікованого змісту, окреслити певні проблемні питання із одночасним з’ясуванням шляхів їх вирішення у різні історичні періоди із тим, щоб уникнути в майбутньому негативного та запозичити позитивний досвід. Автори стверджують, на основі аналізу праць теоретиків держави та права, конституціоналістів, вче них, що безпосереднто займаються вивченням соматичних прав людини, вчених-релігійних діячів можна зробити висновок про те, що історіографія соматичних прав людини в процесі біомедичних досліджень в широкому розумінні – це сфера наукових знань, яка вивчає розвиток конституційно-правової науки та її закономірності; у вузькому – це сукупність напрацювань із різних проблем історії сучасного конституціоналізму, прав людини, впливу релігії на права людини та механізм їх реалізації та захисту у певний історичний період. У міру ускладнення суспільних взаємовідносин, питання біомедичних досліджень нерідко стали розглядатися як складова частина медичного права – нової галузі, що поетапно формується в сучасній Україні. У зв’язку з цим автором були вивчені питання побудови системи права, а також проблеми комплексного правового регулювання проведення біомедичних досліджень, які отримали висвітлення в працях А. Билиці, С. Болдіжар, С. Булеци, П. Вітте, Н. Кашканової, О. Кашинцевої, С. Козодаєва, А. Концовенко, А. Куліша, Ю. Кундієва, М. Менджул, С. Пустовіт, І. Сенюти, Ю. Турянського, Е. Труханової та ін. При цьому, метою роботи є вивчення конституційно-правових засад та впливу різних факторів на меха нізм реалізації соматичних прав в процесі біомедичних досліджень. Методологічну основу дослідження склали світоглядний діалектичний, загальнонаукові та конкретно-наукові методи пізнання явищ державно-правової дійсності. Так, зокрема, формально-логічні методи аналізу та синтезу дозволили розкрити зміст понять, які складають предмет дослідження, провести їх класифікацію, а також сформулювати проміжні та загальні висновки. Системний метод дозволив дослідити роль та значення соматичних прав людини серед інших прав і свобод людини і громадянина. За допомогою історичного методу було проаналізовано доктринальну базу дослідження, а також визначено основні етапи формування біомедичнх досліджень за участю людини. Структурно-функціональний метод дозволив з’ясувати внутрішню будову механізму конституційно-правового забезпечення соматичних прав і свобод людини і громадянина в процесі проведення біомедичних досліджень, а також визначити функціональне призначення кожного з елементів цього механізму. Зміст нормативно-правових приписів, що регулюють суспільні відносини, в межах яких здійснюється організація та функціонування механізму захисту соматичних прав людини в процесі проведення біомедичних досліджень, був розкритий за допомогою спеціально-юридичного методу пізнання. Компаративістський метод дозволив визначити схожі риси та відмінності у конституційно-правовому регулюванні механізму захисту соматичних прав людини в процесі проведення біомедичних досліджень.