Principles and procedure for forming temporary investigation commissions of the Verkhovna Rada of Ukraine

Abstract

Realization an investigation by temporary investigative commissions of the Verkhovna Rada of Ukraine is one of the leading forms of parliamentary control in Ukraine. Neverthe less, their legal framework still needs to be improved, and parliamentary investigations are relatively infrequent with insufficient efficiency. In this regard, there is a need to study the current legal framework for the formation of temporary investigative commissions. The purpose of the work is an in-depth analysis of the principles and procedure for forming temporary investigative commissions of the Verkhovna Rada of Ukraine, deter mination their essence and features, as well as substantiation the priority directions for improving the constitutional and legal framework of their organization and activities. Methods. To solve the problems of the research, a number of methods of scientific knowledge were used, including formal-legal method, which determined the current state and problems of legal regulation of the formation of temporary investigative commissions. System-structural method – the unity and interrelation of the procedure of formation and termination of powers of temporary investigative commissions, staffing of their personnel are characterized; logical-semantic method – the essence of the grounds for the formation of temporary investigative commissions is revealed. Results. It is established that the formation of temporary investigative commissions for investigation certain «issues of public interest» allows to take into account the variabil ity of such public interest and the objective impossibility of its exhaustive legal definition. However, this does not preclude the abuse of the right to form temporary investigative commissions in the absence of established parliamentary practice, traditions and political culture. The formation of the staff of the temporary investigative commissions based on proportional representation of each parliamentary faction (group) provides a majority in the temporary investigative commissions to the parliamentary coalition, which may be dis interested in conducting a thorough parliamentary investigation. Conclusions. It is substantiated that the development of constitutional and legal bas es for the formation of temporary investigative commissions of the Verkhovna Rada of Ukraine should include expansion of constitutional guarantees for the formation of tempo rary investigative commissions and clarification of issues that cannot be the subject of par liamentary investigation. Other measures should be bringing the rules of procedure of the parliament in line with the relevant Law of Ukraine, taking into account the modern parlia mentary practice of Ukraine and the experience of democratic countries, as well as appli cation of disciplinary measures to members of the temporary investigative commission in case it fails to submit a report. It is also advisable prohibition of conducting parliamentary investigations into issues pending before the court, guaranteeing the opposition at least half of the seats in the temporary investigative commission, as well as legislative establishment of its minimum and maximum quantitative composition. The following measures should be establishing requirements for the professionalism and competence of the members of the temporary investigative commission and prohibition of combining senior positions in temporary commissions and committees of parliament.

Постановка проблеми. Проведення розслідування тимчасовими слідчими комісіями Верховної Ради України є однією з провідних форм парламентського контролю в Україні. Попри це законодавчі засади їх діяльності все ще потребують удосконалення, парламентські розслідування проводяться порівняно нечасто з суперечливою ефективністю. У зв’язку із цим існує необхідність дослідження сучасних правових засад формування тимчасових слідчих комісій. Метою роботи є поглиблений аналізу засад і порядку формування тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України, визначення їх сутності та особливостей, а також обґрунтування пріоритетних напрямків удосконалення конституційно-правових засад їх організації та діяльності. Методи. Для вирішення задач дослідження використано низку методів наукового пізнання, серед яких формально-юридичний, за яким визначено сучасний стан і проблеми правового регулювання формування тим часових слідчих комісій; системно-структурний – охарактеризовано єдність та взаємозв’язок порядку утворення та припинення повноважень тимчасових слідчих комісій, комплектування їх персонального складу; логіко-семантичний – розкрито сутність підстав утворення тимчасових слідчих комісій. Результати. Встановлено, що утворення тимчасових слідчих комісій для розслідування певних «питань, що становлять суспільний інтерес» дозволяє врахувати мінливість такого суспільного інтересу і об’єктивну неможливість його вичерпного правового визначення. Проте це не виключає зловживання правом утворювати тимчасові слідчі комісії в умовах відсутності усталеної парламентської практики, традицій і політичної культури. Формування персонального складу тимчасової слідчої комісії на основі пропорційного представництва кожної депутатської фракції (групи) надає більшість у складі тимчасової слідчої комісії парламентській коаліції, що може бути незацікавлена у проведенні ґрунтовного парламентського розслідування. Висновки. Обґрунтовано, що розвиток конституційно-правових засад формування тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України має передбачати: розширення конституційних гарантій формування тимчасових слідчих комісій та уточнення питань, які не можуть бути предметом парламентського розслідування; приведення регламенту парламенту у відповідність із профільним Законом України, врахування сучасної парламентської практики України та досвіду демократичних країн; застосування заходів дисциплінарного впливу до членів тимчасової слідчої комісії у разі ненадання нею звіту; заборону проведення парламентського розслідування з питань, які знаходяться на розгляді суду; гарантування опозиції не менше половини місць у складі тимчасової слідчої комісії; законодавче встановлення її мінімального та максимального кількісного складу; встановлення вимог до професійності та компетентності членів тимчасової слідчої комісії; заборону суміщення керівних посад у тимчасових комісіях і комітетах парламенту.