Constitutional regulation of civil marriage in Israel

Abstract

The purpose of this paper is to review the history of the constitutional regulation of marriage and divorce in British mandate Palestine and the state of Israel from 1918 on. Israel was subject to British rule (mostly under a mandate of the League of Nations) from 1918 to 1948, and was called Palestine at the time. In 1948 some of this territory claimed its sovereignty as an independent state called Israel. The paper will highlight the different con stitutional norms and procedures that govern the field of family law in British mandate Palestine and the state of Israel from the beginning of the British mandate to this day. The paper is based upon historic scrutiny of the legislation of British Palestine and the state of Israel in the field of family law, analyzing the law in accordance with the historic developments in the region. The results of this scrutiny are that from 1948 to the third decade of the 21 st century, the Israeli legislator has repeatedly acted to prevent the constitutional regulation of civil marriage, preserving the archaic millet system, an Ottoman system of marriage within religious communities, that was the basis of the British mandate’s regulation of marriage and divorce in Palestine. But as much as the original millet arrangement was enacted by the British as a voluntary system, it was given new and compulsory features by the Israeli legislator, all the while avoiding a comprehensive constitutional regulation of Israeli family law. The paper concludes that a constitutional regulation of civil marriage is probably not possible in Israel, due to the political inability to reach an agreement between religious and secular Jews in Israel. But this did not prevent the Israeli legislature from fundamentally changing the British mandate constitutional arrangement, leaving be hind a patchwork of improvised legislation that violates the basic civil rights of Israeli citizens.

Метою цієї статті є огляд історії конституційного регулювання шлюбу та розлучення в Палестині під британським правлінням та державі Ізраїль з 1918 року. З 1918 по 1948 рік Ізраїль перебував під британ ським правлінням (здебільшого під мандатом Ліги Націй) і в той час називався Палестиною. У 1948 році частина цієї території заявила про свій суверенітет як незалежна держава під назвою Ізраїль. У статті буде висвітлено різні конституційні норми та процедури, які регулюють сферу сімейного права в Палестині під британським правлінням та державі Ізраїль від початку британського правління до сьогодні. Стаття ґрунтується на історичному дослідженні законодавства Британської Палестини та держави Ізра їль у сфері сімейного права, аналізуючи законодавство відповідно до історичних подій у регіоні. Результа ти цього дослідження полягають у тому, що з 1948 року до третього десятиліття 21-го століття ізраїльський законодавець неодноразово вживав заходів для запобігання конституційному регулюванню цивільних шлюбів, зберігаючи архаїчну систему міллета, османську систему шлюбу в релігійних громадах, тобто основа регулювання шлюбу та розлучення в Палестині під Британським правлінням. Але незважаючи на те, що первісна домовленість міллета була прийнята британцями як добровільна система, ізраїльський законодавець надав їй нові й обов’язкові особливості, уникаючи при цьому комплексного конституційного регулювання ізраїльського сімейного права. У статті робиться висновок, що конституційне регулювання цивільного шлюбу, ймовірно, неможливе в Ізраїлі через політичну неспроможність досягти згоди між релігійними та світськими євреями в Ізраї лі. Але це не завадило ізраїльському законодавчому органу докорінно змінити конституційний механізм британського правління, залишивши позаду клаптик імпровізованого законодавства, яке порушує основні громадянські права ізраїльських громадян.