Безробіття як соціальна проблема: аналіз ситуації в Закарпатській області

Abstract

У статті розкрито поняття безробіття як соціально-економічного явища, за якого частина економічно активного населення не може продати свою робочу силу, а відтак не зайнята у виробництві товарів і послуг, тобто стає надлишковою, поповнюючи резервну армію праці. Зазначено, що тема боротьби з безробіттям завжди перебуває у полі зору досліджень соціально-економічних проблем, так як безробіття є одним з найважливіших макроекономічних показників, що здійснює найбільш прямий і сильний вплив на кожну людину. Тому метою статті є вивчення стану безробіття на регіональному рівні (на прикладі Закарпатської області). Для досягнення цієї мети було використано системний аналіз (для опису проблеми безробіття та його соціальних наслідків) та статистичний аналіз (для окреслення стану безробіття в Закарпатській обасті). Розкрито динаміку стану безробіття в Закарпатській області, а також доведено, що на ринку праці області спостерігається невеликий дисбаланс між попитом на робочу силу та її пропозицією. Проаналізовано стан безробіття в Україні та країнах Європейського Союзу для порівняльної оцінки гостроти соціальної проблеми безробіття в Закарпатській області. Звернено увагу, що В Україні, зокрема і Закарпатській області, ситуація на ринку праці не була катастрофічною навіть у найгірші часи, навіть у 1990-х роках масового безробіття не було. У 2008-2011 рр., з початком світової фінансово-економічної кризи, у країні також не було великого зростання безробіття. Це пояснюється значним розповсюдженням латентного безробіття у вигляді формально «добровільних» неоплачуваних відпусток, скороченням робочого тижня У статті підкреслено, що безробіття на макросоціальному рівні призводить до негативних наслідків, зокрема до бідності та маргіналізації великих груп населення як професійних, так і статево-вікових категорій, міграції небажаного характеру, посилення соціальної напруги, нестабільності та конфліктогенності в суспільстві тощо. Виокремлено наслідки безробіття на мікросоціальному рівні, серед яких загроза деградації особистості через відлучення від праці, звичного укладу життя, колективу як соціального оточення, погіршення психологічного здоров’я людини, внаслідок чого людина може опинитися у депресивному стані, що сприяє втягуванню в алкогольну чи наркотичну залежність тощо.