Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/46795
Назва: Subversive activities of Hungarian and Polish sabotage groups in Carpathian Ukraine (1938–1939)
Автори: Вегеш, Ігор Миколайович
Вегеш, Микола Миколайович
Ключові слова: Карпатська Україна, Закарпаття, Чехословаччина, «гібридна війна», угорські та польські диверсанти, терористи, автономний уряд А. Волошина, Карпатська Січ.
Дата публікації: 2022
Видавництво: Київ: Інститут історії України НАН України
Бібліографічний опис: Vehesh I., Vehesh M. Subversive activities of Hungarian and Polish sabotage groups in Carpathian Ukraine (1938–1939). Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. Міжвідомчий збірник наукових праць / Головний редактор Степан Віднянський. Випуск 31. Київ: Інститут історії України НАН України, 2022. С. 130–352.
Короткий огляд (реферат): У статті на основі архівних і опублікованих документів здійснюється спроба висвітлити міжнародне становище Чехословацької республіки й Закарпаття напередодні Другої світової війни. Доводиться, що упродовж усього міжвоєнного періоду Угорщина проводила агресивну іредентистську політику, спрямовану на дестабілізацію Чехословаччини, на повернення «своїх споконвічних територій». Своєї кульмінації ця реваншистська діяльність досягла в 1938–1939 роках, коли угорський уряд направляв у Карпатську Україну диверсійні групи, які намагалися дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію у краї. Аналогічну диверсійну роботу проводила Польща, яка прагнула встановити спільний угорсько-польський кордон за рахунок повної ліквідації Чехословаччини.Автори доводять, що проти молодої Карпатської України велася «гібридна війна», яка в середині березня 1939 р. переросла у відкриту інтервенцію та окупацію всієї території краю.
Опис: After the end of the First World War, the Austro-Hungarian monarchy, which contemporaries rightly considered a “patchwork” country, disintegrated into a number of independent states. The Czechoslovak Republic became a full-fledged international entity, which included Transcarpathia in accordance with the decisions of the Paris Peace Conference. According to the “General Statute”, the Czechoslovak government was obliged to grant Subcarpathian Rus’ the broadest autonomous rights. The Prague government constantly delayed the fulfillment of its promises, arguing that the Transcarpathians were not yet "ripe" for independent living. The first stage of autonomy was realized only on October 8, 1938. It was a victory of all political forces of the region, both Russophile and Ukrainian movements, which throughout the interwar period actively fought for autonomous rights. If the first autonomous government of A. Brodi tried to pursue a pro-Hungarian policy, then after the arrest of the Prime Minister on October 26, the new cabinet was headed by A. Voloshyn — a bright leader of the Ukrainian movement in the region. Unlike his predecessor, A. Voloshyn set a course for the Ukrainianization of the entire socio-political life of the region, but within the framework of federal Czechoslovakia.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/46795
ISSN: 2411-345X (Print); 2415-7198 (Online)
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри політології і державного управління

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
МЗУ. Наукові пошуки і знахідки. Випуск 31.pdf1.94 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.