Художня рецепція образів язичницьких богів та переосмислення магічних ритуалів у повісті Докії Гумен- ної «Небесний змій»

Abstract

Анотація. У статті проаналізовано міфологічні мотиви повісті Докії Гуменної «Небесний змій»: розглянуто спе- цифіку переосмислення образів язичницьких богів (Сварога, Дажбога, Перуна, Юрая), простежено процес трансфор- мації їх семантики та пов’язані з ними магічні ритуали та образи-символи (сонце, дзеркало, бик, кінь). Фольклорні джерела повісті «Небесний змій» є мало дослідженими, що зумовлює актуальність цієї статті. Мета статті – вивчити специфіку художньої рецепції образів язичницьких богів, астральних культів та тотемних уявлень у повісті «Небесний змій». Шляхом зіставлення міфологічних мотивів повісті із науковими розвідками українських фольклористів про первісні світоглядні системи праслов’ян з’ясовано, що Докія Гуменна намагалася максимально точно відтворити на- родні уявлення про Всесвіт та богів у «Небесному змії». Письменниця створила справжній калейдоскоп ритуального побуту племен, які населяли територію сучасної України та Євразії у ІІІ – ІІ тисячоліттях до н.е. Особливе місце в по- вісті відводиться племені сварожичів, які проживали в Північному Причорномор’ї. Докія Гуменна докладно описала побут та звичаї цього племені, і на їх прикладі показала поступовий перехід від матріархату до патріархату, занепад культу богині-матері. Зокрема, перехід до патріархату у повісті «Небесний змій» зображений як ритуальне дійство, яке здійснює найшановніша жриця племені, котра сприймалася як речниця давньої богині й володіла найбільшою магією. Через посвячення вождь Сварга починає ототожнюватися з богом Сварогом. Згідно з задумом письменниці, читач має змогу побачити релікти тотемізму, культу предків та культу сонця, які є невід’ємною частиною життя сварожичів. Докія Гуменна доповнила захоплюючу сюжетну лінію повісті про пригоди молодого сварожича Яра розлогими спо- стереженнями над трансформацією родових стосунків у племені сварожичів, пов’язала становлення народних уявлень про богів з віруваннями язичників у тварин-тотемів (бик, кінь) та з культом предків (богиня-мати, батько-бог-Сварог). Зміна влади в племені сварожичів, збільшення ролі чоловіка-батька стає передумовою трансформації родинних та календарних обрядів. Зокрема, Д. Гуменна близько до етнографічних джерел відтворює атмосферу зимового циклу календарної обрядовості язичників, а саме – свято народження нового сонця (25 грудня), календарні свята, під час яких вшановувалися Юрій/Юрай, Велес, Дажбог. Ключові слова: Докія Гуменна, література діаспори, міфологія, фентезі, фольклор, Сварог, сонце, язичництво.

Abstract.The article analyzes the mythological motifs of Dokia Humenna’s novel “Sky Serpent”; the specifics of the reinterpretation of the images of pagan gods (Svarog, Dazhbog, Perun, Yuray) are considered, and the process of transformation of their semantics and related magical rituals and symbolic images (sun, mirror, bull, horse) are traced. Folkloric sources of the story “Sky Serpent” are hardly researched, which determines the relevance of this article. The purpose of the article is to study the specifics of the artistic reception of images of pagan gods, astral cults, and totemic representations in the novel “Sky Serpent”. By comparing the mythological motifs of the novel with the scientific research of Ukrainian folklorists about the primitive worldview systems of the Proto-Slavs, it was found that Dokia Humenna tried to reproduce folk ideas about the universe and gods as accurately as possible in “Sky Serpent”. The writer created a real kaleidoscope of the ritual life of the tribes that inhabited the territory of modern Ukraine and Eurasia in the III-II millennia BC. A special place in the novel is given to the Svarozhychi tribe, whose place of residence was the Northern Black Sea region. Dokia Humenna described in detail the life and customs of this tribe, and using their example showed the gradual transition from matriarchy to patriarchy and the decline of the cult of the mother goddess. In particular, the transition to patriarchy in the novel “Sky Serpent” is depicted as a ritual action performed by the most respected priestess of the tribe, who was perceived as the spokeswoman of the ancient goddess and possessed the greatest magic. Through initiation, the leader named Svarga is begun to identify with the god Svarog. According to the author’s idea, the reader has the opportunity to see the relics of totemism, the cult of ancestors, and the cult of the sun, which are an essential part of the life of the Svarozhychi. Dokia Humenna supplemented the fascinating plot line of the novel about the adventures of the young Svarozhych, whose name was Yar, with extensive observations concerning the transformation of family relations in the Svarozhych tribe, connected the formation of folk ideas about gods with pagan beliefs in totem animals (a bull, a horse) and with the cult of ancestors (the goddess mother, father-god-Svarog). The change of authority in the Svarozhychi tribe, and increasing husband-father role becomes a prerequisite to change family and calendar rites. In particular, D. Humenna reproduces the atmosphere of the winter cycle of pagan calendar rites closely to ethnographic sources, namely, the holiday of the birth of the new sun (December 25), calendar holidays during which Yuriy/Yurai, Veles, Dazhbog were honored. Keywords: Dokia Humenna, diaspora literature, mythology, fantasy, folklore, Svarog, the sun, paganism.