Парадокс совісті в українській необрядовій ліро-епічній пісенності: емоційність, пізнання, усвідомлення, настанова, рух життєвого кола

Abstract

Анотація. У статті досліджено концепти совісті та вияви амбівалентної сутності цього поняття на прикладі тек- стів необрядового ліро-епічного фольклору. Це поняття розкривається на рівні художньої макроструктури різнобічно, оскільки об’єктивне та суб’єктивне у парадигмі совісті постають як антиномії. Високий рівень емотивності фоль- клорних тестів вирізняє нерозривний зв’язок феномену совісті з феноменом переживання. Совість постає важливим складником антропологічної моделі традиційної необрядової ліро-епічної пісенності. Метою запропонованої статті є аналіз інтерпретації поняття совість із урахуванням виявів парадоксальності етичного концепту в текстах українського ліро-епічного фольклору. Магістральними завданнями є простеження амбі- валентних виявів совісті в плані дієвості – недієвості, особливостей розкриття феномену на рівні фізичного та мета- фізичного просторів. У поетичній структурі фольклорного твору совість постає як своєрідна моральна рефлексія, яка бере участь у ха- рактеротворчих процесах, виокремлюючи справжнє від несправжнього, тим самим її проєкція спрямовується в майбутнє. Пробудження совісті почасти не може змінити фізичний простір, повернути до життя, однак може дати поштовх до змін духовних, відродивши себе та інших, тобто йдеться про людинотворчу функцію совісті. Совість розкривається в ліро-епічній пісенності через своєрідну діалектику іманентного і трансцендентного. В епізодах роздумів про совість наявні також звертання до долі як метафізичної сили, до Бога як символу дороги, правди і життя. Розкриваючись на художньому рівні, феномен совісті активно функціонує на рівні консекутивності. У тестах пісень доби УПА, наприклад, концепція совісті розкривається через проблему вірності ідеалам, через діалектику ін- дивідуального – соціального. Система художніх засобів таких творів спроєктована на реалізацію магістральної мети – показати особливості моделювання соціальної належності особистості. Незважаючи на відсутність слова совість у низці ліро-епічних пісень, сутнісні характеристики цього поняття постають через різноманітні вияви людської та соціальної реальності. Ключові слова: ліро-епічний фольклор, пісня, совість, парадокс, художня макроструктура, лексема, поетична система, соціальна належність, амбівалентність.

Abstract. In the article, the concept of consistency and the ambivalence of the essence of the concept of under standing on the basis of texts of non-ritual lyrical-epic folklore was achieved. This concept is revealed at the level of the artistic macrostructure in many ways, since objective and subjective appear as antinomies in the paradigm of conscience. The high level of emotiveness of folklore tests is due to the inextricable connection between the phenomenon of conscience and the phenomenon of experience. Conscience is an important warehouse anthropological model of traditional non-ritual liro-epic song. By the method of proponated statistics – analysis of the interpretation of the concept of «conscience» from the improvement of paradoxicality of the ethical concept in the texts of Ukrainian lyric-epic folklore. The main tasks are the prostration of ambivalent manifestations of conscience in terms of wildness – non-wildness, peculiarities of revealing the phenomenon on the level of physical and metaphysical spaces. In the poetic structure of the folklore creation, conscience stands as a kind of moral reflection, as if taking part in character-creating processes, viokremlyuyuyuchi prima nepravzhny, and by itself її її proektsiya spryamovuєtsya in the future. The awakening of conscience often cannot change the physical expanse, turn to life, however, you can send messages to spiritual changes, reviving yourself those others, so that you go about the human-creative function of conscience. Conscience is revealed in lyrical epic song through its own dialectic of the immanent and the transcendent. In episodes of thinking about the conscience of reality, it is also a beast to share as a metaphysical force, to God as a symbol of the road, truth and life. Exploring on the artistic level, the phenomenon of soviet actively functions on the level of consecutiveness. In tests, doby UPA, for example, the concept of sociability is developed through the problem of fidelity to ideals, through the dialectics of the individual – the social. The system of artistic creations of such creations is designed for the implementation of the main goal – to show the peculiarity of modeling the social dependency of specialness. Regardless of the nature of the word «sovіst» in the lower lyrical-epic songs, the daily characteristics of which understanding can be established through the various aspects of human and social reality. Keywords: lyrical-epic folklore, song, conscience, paradox, artistic macrostructure, lexeme, poetic system, social relevance, ambivalence.