Особливості реалізації концепту ФОРТУНА в українській мовній картині світу (на матеріалі фразеологізмів античного походження)

Abstract

Анотація. Міфологія Давньої Греції та Риму стала невичерпним джерелом образів, концептів, глибинних смис- лів, що знайшли своє відображення у багатьох лінгвокультурах світу та по-особливому виявляються у кожній з них. У статті здійснена спроба з’ясувати національні особливості у запозичених фразеологізмах. Наукова розвідка присвячена реалізації концепту ФОРТУНА в українській мовній картині світу. Об’єкт аналізу – фразеологічні одиниці, відібрані зі словників, довідників та текстів кількох мов. Проаналізовано міфологему Фортуна та особливості її реалізації. Фортуна – римська богиня щастя, долі, добро- буту, успіху, ототожнювана з грецькою Тіхе. Образ античної богині був надзвичайно поширеним і різноплановим. Про її популярність у світовій культурній спадщині свідчить особливо розгалужена система фразеологічних одиниць. Для виявлення національної специфіки досліджувані фраземи порівнюються із синонімічними у польській, англійській та німецькій мовах. Також проводиться аналіз значень, етимологічний аналіз, концептуальний аналіз, культурологічний коментар та ін. В українській мовній картині світу фортуна часто зливається з долею. Припускаємо, що подібне ототожнення відбулося на власне українському мовному ґрунті. Виявлено нові фразеологічні одиниці з компонентом фортуна, які утворилися шляхом структурно-семантичної трансформації. При подібних змінах комбінується не тільки структура новоутвореної фразеологічної одиниці, а й її значення. Простежуємо зв’язок новоутвореної фраземи з ідіомами спіймати жар-птицю та вхопити Бога за бороду. Спостерігаємо цікавий зворотній процес заміни лексеми, що розкриває загальнокультурну інформацію, на запозиче- ний міфонім, що свідчить про добре засвоєний античний образ на власне українському мовному ґрунті. Про віддаленість української фортуни від давньоримської богині свідчить і деонімізація лексеми фортуна у фразеологізмах української мови, а також згадки про Купалочку-Фортуну в давніх купальських піснях. Зібраний та проаналізований матеріал дає змогу стверджувати, що фразеологізми античного походження набули етнонаціональних рис та адаптувалися до сучасної мовної картини світу українців. Ключові слова: мовна картина світу, лінгвокультурологія, концепт ФОРТУНА, міф, міфологія, фразеологізм.

Abstract. The mythology of Ancient Greece and Rome has become an inexhaustible source of images, concepts, deep meanings that have found their reflection in many world models and are manifested in a special way in each of them. The article attempts to identify national features in borrowed phraseological units. Scientific research is devoted to the implementation of the concept FORTUNA in the Ukrainian language world model. The object of the analysis are phraseological units selected from dictionaries, reference books and texts of several languages. The mythologem Fortuna and the peculiarities of its implementation have been analysed. Fortuna is the Roman goddess of happiness, fate, well-being, success, identified with the Greek goddess Tyche. The image of the ancient goddess was extremely widespread and diverse. Its popularity in the world cultural heritage is evidenced by a particularly extensive system of phraseological units. In order to reveal the national specificity, the researched phrasemes have been compared with synonymous ones in the Polish, English and German languages. Analysis of definitional meanings, etymological analysis, conceptual analysis, cultural commentary, etc. have also been carried out. In the Ukrainian world model fortuna (fortune) often merges with fate. We assume that such an identification took place on the actual Ukrainian linguistic basis.New phraseological units with the component fortuna, which had been formed by structural-semantic transformation, have been revealed. With such changes, not only the structure of the newly formed phraseological unit is combined, but also its meaning. We trace the connection of the newly formed phraseme with the idioms to catch a Firebird and to catch God by his beard (to grasp fortune by the forelock). We observe an interesting reverse process of replacing a lexeme, which reveals general cultural information, with a borrowed mythonym, that indicates a well-learned ancient image on the actual Ukrainian linguistic basis. The remoteness of Ukrainian fortuna from the ancient Roman goddess is also evidenced by the deonimization of the lexeme fortuna in the phraseology of the Ukrainian language, as well as the mention of Kupalochka-Fortuna in ancient Kupala songs. Collected and analyzed material gives grounds to state that phraseological units of antique origin have gained ethnonational features and have been adapted to current linguistic outlook of the Ukrainians. Keywords: language world model, linguo-cultural studies, concept FORTUNA, myth, mythology, phraseological unit.