Ліквідація ордену єзуїтів (Товариства Ісуса) та її наслідки для Ужгородського єзуїтського колегіуму

Abstract

Орден єзуїтів – один з найпотужніших релігійних орденів ранньомодерної історії. Від часу заснування і до ліквідації ордену мережа монастирів, колегіумів, університетів охопила всю Європу. На момент ліквідації ордену постало питання не тільки про духовне, освітнє правонаступництво, але й долю рухомого і нерухомого майна закладів Товариства Ісуса. Ліквідація ордену мала значні наслідки як для усієї організації, так і для окремих складових, тобто закладів освіти (колегіуми, університети), для усіх членів ордену від керівника (генерала) до патерів в окремих місіях. Автор розглядає причини ліквідації Товариства Ісуса, а також робить спробу вияснити як це вплинуло на становище ужгородського єзуїтського колегіуму, що сталося із майном ордену і яка доля патерів та магістрів, які забезпечували функціонування закладу в Ужгороді. На основі доступних джерел автор констатує, що після оголошення розпуску Товариства Ісуса (1773) впродовж двох років ужгородський колегіум продовжував працювати у звичному режимі. Все майно було спочатку передано до новоствореного Освітнього фонду, а згодом частина дарована імператрицею Марією Терезією канонізованій незадовго до цього (1771) Мукачівській греко-католицькій єпархії. Офіційна передача єзуїтських будівель, замку, фондів бібліотеки Мукачівській греко-католицькій єпархії відбулася 1 серпня 1775 р. Земельні маєтки, ліси, виноградники, луки, різні будівлі, млини тощо впродовж майже двох століть ужгородські єзуїти отримали шляхом дарування або викупу від місцевих шляхтичів. Більшість цих земель після розпуску ордену передані до Освітнього фонду, згодом продані, отримані кошти використовувалися для потреб Освітнього фонду. Ключові слова: Товариство Ісуса, орден єзуїтів, Ужгородський єзуїтський колегіум, Мукачівська греко- католицька єпархія

The Jesuit Order is one of the most high-powered religious orders in early modern history. From the Order's foundation until its liquidation, the whole of Europe had a network of monasteries, collegiums, and universities. The liquidation of the Order arose the questions of spiritual and educational succession and the fate of movable and immovable property of the Society of Jesus. The abolition of the Order had significant consequences both for the whole organization and for individual components, namely educational institutions (collegiums, universities), for all Order members from the head (general) to the paters, fathers in individual missions. The author considers the reasons for the liquidation of the Society of Jesus. The author also tries to find out how it affected the situation of the Uzhhorod Jesuit Collegium, what happened with the Order's property, and what was the fate of the paters and masters who were providing the functioning of the institution in Uzhhorod. Based on available sources, the author states that after the announcement of the dismissal of the Society of Jesus (1773), the Uzhhorod Collegium continued to work as usual for two years. At first, the property was transferred to the newly created Educational Fund. Later, Empress Maria Theresa donated a part of it to the canonized shortly before (1771) Greek Catholic Eparchy of Mukachevo. The official transfer of the Jesuit buildings, castle, and library funds to the Greek Catholic Eparchy of Mukachevo took place on August 1, 1775. For almost two centuries, from donations or ransoms from local nobles, Uzhhorod Jesuits received land estates, forests, vineyards, meadows, various buildings, mills, etc. After the dissolution of the Order, the majority of lands were given to the educational fund, then sold. Its proceeds were used for the needs of the educational fund. Keywords: the Society of Jesus, the Jesuit Order, the Uzhhorod Jesuit Collegium, the Greek Catholic Eparchy of Mukachevo.